ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2004 Справа N 4/160/3428
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Бенедисюка І.М., Дерепи В.І. розглянув
касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі
філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” на
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 р. у справі № 4/160/3428 за позовом ДК “Укртрансгаз”
НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних
газопроводів “Київтрансгаз” до Орендного підприємства теплових
мереж “Житомиртеплокомуненерго” за участю представника
позивача – Данилевський О.М.
про стягнення 24 997 765,65 грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 р. залишено без змін ухвалу господарського суду
Житомирської області від 23.07.2003 р. про зупинення провадження
у справі.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу від
02.12.2003 р. та постанову від 02.12.2003 р., посилаючись на те,
що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та
відновити розгляд справи у господарському суді Житомирської
області.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2003 р.
залишити без змін, а скаргу – без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
У грудні 2000 р. ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі
філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”
звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з
відповідача заборгованості та пені за переданий на підставі
договору № 1/98 від 17.03.1998 р. природний газ у 1998 році.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.07.2003
р. провадження у справі зупинено до вирішення питання
компетентним органом, а саме до затвердження Кабінетом Міністрів
України порядку списання вартості несплачених обсягів природного
газу.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами
докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про
залишення без змін ухвали від 23.07.2003 р. При цьому суд
виходив з того, що Закон України “Про списання вартості
несплачених обсягів природного газу” ( 911-15 ) (911-15)
, що набрав
чинності 11.07.2003 р., розповсюджується на спірні
правовідносини, що виникли з поставки газу в 1998 р. Згідно з
п. 3. ст. 4 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України у
тримўсячний термін з дня набрання чинності цим Законом має
затвердити порядок списання вартості несплачених обсягів
природного газу. За відсутності підзаконного
нормативно-правового акту щодо списання заборгованості за газ,
неможливо вирішити наявний між сторонами спір, тому зупинення
провадження у справі є обґрунтованим.
Твердження позивача у касаційній скарзі про порушення і
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Закону
України “Про списання вартості несплачених обсягів природного
газу” ( 911-15 ) (911-15)
, ч. 6 ст. 4, ст. 69, ч. 1. ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
помилкові. Доводи скарги є особистою думкою і
зводяться до тлумачення позивачем законодавчих актів на свою
користь, тому до уваги не приймаються.
Отже, прийнята постанова відповідає обставинам справи, діючому
законодавству, тому підстав для задоволення касаційної скарги
немає.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 р. у справі № 4/160/3428 залишити без змін, а
касаційну скаргу ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі
філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” –
без задоволення.