ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 27/383-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дзержинському районі м. Харкова
на постанову від 02.12.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 27/383-03 Господарського суду Харківської
області
за позовом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Хімприборсервіс”
про примусове стягнення 146090,53грн.
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2003
року (суддя Яризько В.О.), яке залишено без змін постановою від
02.12.2003р. Харківського апеляційного господарського суду
(колегія суддів Л.В.Слюсареєва, М.В.Токар, В.О.Фоміна) позов
задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь
держбюджету 10 518,70 грн. за рахунок активів та 51,00 грн.
державного мита, а також 118,00 грн. судових витрат за
інформаційно-технічне обслуговування судового процесу. У
задоволенні позовних вимог про стягнення 135 571,83 грн. за
рахунок активів боржника було відмовлено.
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду
Харківської області від 21.10.2003року та постанову від
02.12.2003р. Харківського апеляційного господарського суду в
частині відмови в задоволенні позову, та прийняти нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги податкової інспекції в повному
обсязі.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивачем була проведена перевірка
відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства,
про що було складено Акт № 2109/26-223/19468415 від 21.03.2001
року “Про результати перевірки ТОВ “Хімприборсервіс” з питань
дотримання вимог податкового законодавства за період з
01.01.2000р. по 01.03.2001 року”. За висновками акту перевірки
начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято
рішення № 499/29-223 від 18.04.2003 року про донарахування
податку на додану вартість у сумі 93059,00 грн. та застосування
штрафних санкцій в сумі 20709,00 грн. Після
оскарження даного рішення в судовому порядку рішення ДПІ в
Дзержинському районі визнано недійсним в частині донарахування
податку на додану вартість в сумі 17389,00грн. та нарахування
штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9358,50грн. і визнано
правомірним донарахування податку на додану вартість в сумі
75670,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в
сумі 11350,50грн.
Згідно поданої уточненої декларації відповідача за січень 2002
року він самостійно визначив зобов’язання по сплаті штрафних
санкцій в сумі 7567,00грн., В зв’язку з частковою сплатою даного
зобов’язання, залишок несплаченої штрафної санкції становить
6968,21 грн.
Позивачем було також проведено перевірку відповідача з питань
дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що
складений акт № 3350/23-103/19468415 від 14.08.2003 року. За
наслідками перевірки начальником ДПІ в Дзержинському районі
м. Харкова винесено податкове рішення № 0003392301/0/11613 від
15.08.2003 року про застосування штрафних санкцій в розмірі
41583,12 грн.
Виходячи з аналізу п. 1.6 ст. 1, п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
судові
інстанції дійшли висновку, що примусове стягнення податкового
боргу у судовому порядку, який утворився внаслідок попереднього
узгодження податкових зобов'язань вказаним законом не
передбачено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
згідно п.п. 3.1.1. ст. 3 активи платника податків можуть бути
примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу
виключно за рішенням суду.
Пункт 1.6 ст. 1 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначає, що
примусове стягнення – це звернення стягнення на активи платника
податків у рахунок погашення його податкового боргу, без
попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст. 1 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному
чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а
також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Тобто, податковий борг це в будь-якому випадку узгоджене
податкове зобов’язання. Однак, висновки місцевого та
апеляційного суду щодо застосування п.п. 3.1.1 лише у випадках
коли податковий борг попередньо неузгоджений зроблені без
врахування вищенаведених обставин.
Також, суди першої та апеляційної інстанції посилаючись на те,
що податкова інспекція повинна застосувати заходи передбачені
ст.ст. 8-10 Закону України N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000р., щодо застосування податкової застави та продажу
активів, що перебувають у податковій заставі, не з’ясували чи
ставить Закон право ДПІ на звернення до суду в порядку
п.п. 3.1.1 у залежність від вчинення заходів встановлених
ст.ст. 8-10 цього Закону, та чи вживались такі заходи податковою
інспекцією.
Наведене свідчить про неналежну правову оцінку та неповне
дослідження попередніми судовими інстанціями обставин справи. У
зв'язку з чим, судові рішення як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова задовольнити.
Постанову від 02.12.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду Харківської
області від 21.10.2003 року у справі № 27/383-03 Господарського
суду Харківської області скасувати.
Справу № 27/383-03 направити на новий розгляд до Господарського
суду Харківської області.