ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 21/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. – головуючий, Бенедисюка І.М., Дерепи В.І. розглянув
касаційну скаргу ТОВ “Спецтехнологія” на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 27.06.2003 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.10.2003 р. у справі № 21/90 за позовом Дніпропетровського
колективного виробничого комерційного підприємства “Металопласт”
до ТОВ “Спецтехнологія” за участю представника позивача –
Рязанцева С.В.,
Про стягнення 87 938,34 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.06.2003 р. позов Дніпропетровського колективного виробничого
комерційного підприємства “Металопласт” задоволено частково та
стягнуто з ТОВ “Спецтехнологія” 52 735,45 грн. боргу, 527,35
грн. витрат по сплаті державного мита, 70,76 грн. – витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.10.2003 р. рішення від 27.06.2003 р. залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення від
27.06.2003 р. та постанову від 15.10.2003 р., посилаючись на те,
що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та
прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні
вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення від
27.06.2003 р. та постанову від 15.10.2003 р. залишити без змін,
а скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
В березні 2003 р. Дніпропетровське колективне виробниче
комерційне підприємство “Металопласт” звернулося до
господарського суду з позовом та уточненням до нього від
22.05.2003 р. про стягнення з ТОВ “Спецтехнологія” 75 438,23
грн. основного боргу, 1 999 грн. – збитків від інфляції, 6
412,25 грн. – 3% річних.
Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 Постанови Пленуму від 29.12.76
р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що обґрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини, які мають значення для
даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При вирішенні спору місцевий і апеляційний суди не дотримались
наведених роз’яснень Верховного Суду України та не виконали
вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Так, суди не дослідили та не оцінили належним чином те, що з
позовом про стягнення боргу за договором № 86/02/2000Т/35 від
15.02.2000 р., строк виконання зобов'язання за яким не
встановлений, позивач звернувся до суду в березні 2003 р., а
вимогу про оплату (в розумінні ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
)
надіслав листом № 1/149 від 21.05.2003 р під час розгляду
справи. Отже, Дніпропетровське колективне виробниче комерційне
підприємство “Металопласт” фактично вимогу пред’явило після
звернення до суду з позовом, а в силу ст. 165 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
право на звернення до суду настає після закінчення
7-денного строку після пред’явлення відповідної вимоги. Суд
апеляційної інстанції на зазначені порушення, допущені місцевим
судом, уваги не звернув та їх не усунув.
Слід зазначити, що відхиливши заперечення щодо порушення
процедури банкрутства відповідача, місцевий суд не навів жодного
мотиву, а апеляційний суд взагалі не дав ніякої оцінки існуванню
справи про банкрутство ТОВ “Спецтехнологія”, в якій постановою
від 29.09.2003 р. відповідач визнаний банкрутом.
Твердження позивача у відзиві про необхідність залишення без
розгляду касаційної скарги є помилковим і не ґрунтуються на
приписах розділу ХІІ1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Спецтехнологія” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.06.2003 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.10.2003 р. скасувати.
3. Справу № 21/90 передати для розгляду господарському суду
Дніпропетровської області.
4. Стягнути з Дніпропетровського колективного виробничого
комерційного підприємства “Металопласт” на користь ТОВ
“Спецтехнологія” 266,67 грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати
наказ.