ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2004                                       Справа N 12/444

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ Шепетівське підприємство по

скаргу                       забезпеченню нафтопродуктами

на ухвалу                    Київського апеляційного

                             господарського суду від 28.01.2004

                             року

у справі за позовом          ТОВ “Н”

до                           ВАТ Шепетівське підприємство по

                             забезпеченню нафтопродуктами

третя особа                  ТОВ “Компанія “Ф”

про   стягнення 78 917,04 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від

28.01.2004    Шепетівському   підприємству    по    забезпеченню

нафтопродуктами відмовлено у відновленні строку та повернено без

розгляду  апеляційну  скаргу  на  рішення  господарського   суду

м.  Києва  від  16.09.2003  по справі  за  позовом  ТОВ  “Н”  до

Шепетівського   підприємства  по  забезпеченню  нафтопродуктами,

компанії “Деррайаз” про стягнення 78917,04 грн.

У  касаційній  скарзі Шепетівське підприємство  по  забезпеченню

нафтопродуктами   посилається  на   неправомірність   повернення

апеляційної скарги і просить постановлену з цього приводу ухвалу

суду скасувати.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги  судова

колегія  вважає,  що  скарга  підлягає  задоволенню  виходячи  з

наступного.

Рішення   господарського   суду   м.   Києва   від   16.09.2003,

постановлене   без   участі   Шепетівського   підприємства    по

забезпеченню  нафтопродуктами,  надіслано  йому  22.09.2003,   а

отримано ним 26.09.2003, що виключало можливість оскарження  ним

рішення   суду  у  строки,  передбачені  ст.  93  Господарського

процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а  тому  висновки

апеляційного  суду  про  відсутність  поважних  причин  пропуску

строку  подання апеляційної скарги не можна визнати правильними,

а відмову у відновленні строку законною і обгрунтованою.

Не  можна  погодитись  із  твердженнями  апеляційного  суду  про

порушення  порядку сплати мита із-за відсутності на  зворотньому

боці   платіжного  доручення  підпису  уповноважених  осіб   про

зарахування мита до бюджету, оскільки це спростовується  записом

про  це  на  платіжному  дорученні, а  у  разі  сумніву  суд  не

позбавлений  можливості  з’ясувати  цю  обставину   за   власною

ініціативою.

При  такому  положенні та враховуючи, що апеляційна  скарга  від

1.10.2003  містила  клопотання про  відновлення  строку  подання

апеляційної скарги та додатки до неї, відсутність яких  наявними

матеріалами  справи  не спростовується, скарга  подана  протягом

трьох  місяців  з  часу постановлення рішення  суду,  а  час  її

повторного  подання не має правового значення  у  разі  пропуску

десятиденного строку з поважних причин ухвала апеляційного  суду

про   повернення  апеляційної  скарги  без  розгляду   не   може

залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Враховуючи    наведене,   керуючись   ст.ст.    111-9,    111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду   від

28.01.2004  скасувати, а справу направити до суду для  вирішення

питання про порушення апеляційного провадження.