Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 11/297
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Кременчуцької об'єднаної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
у справі № 11/297
на постанову 28.10.2003р.
Харківського апеляційного господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Р"
до Кременчуцької об'єднаної державної
податкової інспекції
Кременчуцького відділення державного
казначейства
про стягнення бюджетної заборгованості у
сумі 133580,61грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Р" звернулося до
господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької
об'єднаної державної податкової інспекції та Кременчуцького
відділення державного казначейства про стягнення бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в сумі 130811грн. за
грудень 2002р. та пені за несвоєчасне відшкодування податку на
додану вартість в сумі 2769,61грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками господарської
діяльності позивача у грудні 2002 р. виникла бюджетна
заборгованість з податку на додану вартість, яка відповідно до
приписів підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації; зазначена сума вважається бюджетною
заборгованістю та сплачується з урахуванням 120% річних від
облікової ставки НБУ протягом 30 діб після закінчення звітного
місяця.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24 липня 2003
року, що прийняте суддею, позовні вимоги задоволені у повному
обсязі, стягнуто з Державного бюджету України на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Р" бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2002р. та
пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в
сумі 133580,61грн. Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами
справи факту існування суми бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимог
підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Харківський Апеляційний господарський суд постановою від 28 жовтня
2003 року залишив перевірене рішення Господарського суду
Полтавської області без змін, а апеляційну скаргу Кременчуцької
об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення, з тих
самих підстав.
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція вважає, що
рішення Господарського суду Полтавської і постанова Харківського
апеляційного господарського суду прийняті з порушенням
матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 28.10.2003р. та рішення Полтавської області від 24.07.2003р. і
припинити провадження у справі. При цьому заявник обґрунтовує
касаційну скаргу тим, що спірні рішення прийняті всупереч вимогам
пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який передбачає правові підстави та
строки експортного відшкодування, визначає право на отримання
експортного відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання розрахунку експортного відшкодування. При цьому вказана
норма не містить вимог щодо нарахування та стягнення відсотків за
несвоєчасне повернення відшкодування з податку на додану вартість
або ж відсилання до порядку відшкодування податку на додану
вартість, визначеного підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні господарського суду Полтавської області
та постанові Харківського апеляційного господарського суду у даній
справі, Вищий господарський суд Украєни вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, постанови касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При цьому не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені господарським судом чи відхилені
ним, вирішувати питання достовірності, переваги доказів, збирати
або додатково перевіряти докази.
Під час розгляду справи господарським судом Полтавської області
з'ясовано та підтверджено при здійсненні апеляційного провадження
Харківським апеляційним господарським судом, що за результатами
звітного періоду - грудень 2002р. сума податку на додану вартість
визначена і відображена позивачем у податковій декларації з
податку на додану вартість, мала від'ємне значення і становила
130811 грн.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, строк для здійснення
бюджетного відшкодування після подачі декларації наступив, у
зв'язку з чим позивач отримав право на відшкодування суми
бюджетної заборгованості, проте, станом на день звернення з
позовом та розгляду спору як місцевим, так і апеляційною
інстанцією, вищезазначені суми відшкодування на рахунок позивача
не перераховані.
Згідно з підпунктом 7.7.1 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.3 цієї ж норми у разі коли за
результатами звітного періоду наявне від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
У підпункті 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Згідно частини 5 підпункту 7.7.3. статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми не відшкодовані
платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю на яку нараховуються проценти на рівні 120
відсотків облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р. № 1251-XII із змінами та доповненнями
ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно
законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку
на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97 р.
Доводи податкової служби не можуть бути підставою для скасування
переглянутої постанови апеляційного суду, оскільки порядок
обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право
платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування з
бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Факти наявності бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість встановлені судами попередніх інстанцій, а
вимоги щодо стягнення експортного відшкодування позивачем не
заявлялись.
З урахуванням викладеного, переглянута постанова Донецького
апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного
законодавства, а відтак відсутні правові підстави для задоволення
касаційної скарги Державної податкової інспекції. З огляду на
зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2003р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 р. у справі № 11/297 залишити без змін, а касаційну
скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції -
без задоволення.