ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25.03.2004 Справа N 10/343
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне
підприємство “Фурнітура”
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.09.2003р.
у справі № 10/343 Господарського суду Сумської області
за позовом Лебединської об’єднаної Державної податкової
інспекції
до ВАТ “Лебединське ВТП “Фурнітура”
про узгодження податкового зобов’язання
За участю представників сторін:
позивача – Худяк С.І., за довіреністю
відповідача – Орлов Ю.М., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Лебединська ОДПІ, звернувся з позовом до ВАТ
“Лебединське виробничо-торгівельне підприємство “Фурнітура” про
узгодження податкового зобов’язання нарахованого з використанням
непрямого методу відносно відповідача в сумі 20448 грн., в
т.ч. 17040 грн. податку на прибуток, 3408 грн. штрафних санкцій,
посилаючись на п.п. 19.3.6 ст. 19 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами “№ 2181-ПІ від 21.12.2000р., згідно
якого до 01.01.2005року діє правило, за яким якщо платник
податків відмовляється узгодити податкове зобов’язання,
нараховане податковим органом з використанням непрямого методу,
податковий орган зобов’язаний звернутися до суду з позовом про
визнання такої суми податкового зобов’язання. При цьому
обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблено
належним чином, покладається на податковий орган.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.07.2003р. у
справі № 10/343 (суддя Малафеєва І.В.) в задоволенні позовних
вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.09.2003р. (колегія суддів Слюсарева Л.В., Лакіза В.В.,
Бур’янова С.С.) рішення Господарського суду Сумської області від
17.07.2003р. у справі № 10/343 скасовано; позов Лебединської
об’єднаної Державної податкової інспекції задоволено; визнано
узгодженим податкове зобов’язання, нараховане Лебединською ОДПІ
з використанням непрямого методу відносно ВАТ “Лебединське
виробничо-торгівельне підприємство “Фурнітура” в сумі 20448,00
грн.
ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне підприємство “Фурнітура”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського
апеляційного господарського суду України від 25.09.2003р. Також,
ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне підприємство “Фурнітура”
заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для
подання касаційної скарги із зазначенням поважних причин його
пропуску, яке враховуючи приписи ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає задоволенню.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була проведена
планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог
податкового законодавства ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне
пўдприємство “Фурнітура” згідно затвердженого Національного
плану на 2003рік та у відповідності до п. 2 Указу Президента
України “Про деякі заходи дерегулювання підприємницької
діяльності № 817/98 від 23.07.1998р. За результатами перевірки
був складений акт № 44/13-113/00310640 від 13.05.2003 року про
застосування непрямих методів щодо визначення сум податкового
зобов’язання по податку на прибуток відповідача.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п. 4.3.1 ст. 4
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ сума податкових
зобов’язань платника податків може бути визначена за непрямими
методами, якщо неможливо визначити суму податкових зобов’язань у
зв’язку з неведенням платником податків податкового обліку або
відсутністю визначених законодавством первинних документів.
Підпукнт 4.3.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає, якщо підставою для
застосування непрямих методів є відсутність окремих документів
обліку, такий метод може застосовуватись виключно для визначення
об’єкта оподаткування або його елементів, пов’язаних з такими
документами.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами
справи, згідно відповіді, наданої банком 07.05.2003р.
№ 08003-09/1851 про надходження коштів на рахунок
ВАТ"Фурнітура”, надходження даних коштів не було відображено в
бухгалтерському і податковому обліку платника, платіжні
повідомлення по даній операції для перевірки не були надані
платником, про що був складений акт № 44/23-113/00310640 від
13.05.2003р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що непрямі методи були
обґрунтовано застосовані податковою інспекцією та у
відповідності до п.п. 4.3.1, 4.3.2 ст. 4 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом
апеляційної інстанції, податковим органом за результатами
перевірки встановлено заниження відповідачем прибуткового
податку внаслідок неврахування у складі валових витрат грошових
коштів, які за даними банку, надійшли на рахунок платника
податків як проплата за фінансовий лізинг згідно договору від
03.07.2002р. Відповідно до договору фінансового лізингу від
03.07.20032 р. та акту прийому передачі від 03.07.02р.,
відповідач передав у фінансовий лізинг основні засоби, які були
враховані на балансі підприємства та були створені ним для
власних виробничих потреб.
Згідно п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход включає доходи
від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від
нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а
також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційної
інстанції щодо необхідності віднесення до валового доходу
лізингових платежів, які виплачуються лізингоодержувачем за
погодженим з лізингодавцем графіком відповідно до умов договору.
Відповідно до п.п. 19.3.6 ст. 19 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
до 01.01.2005 року діє
правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити
податкове зобов’язання, нараховане податковим органом з
використанням непрямого методу, податковий орган зобов’язаний
звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового
зобов’язання.
З огляду на відмову платника податку узгодити податкове
зобов’язання, та враховуючи встановлений судом факт заниження
відповідачем спірних сум прибуткового податку, апеляційна
інстанція правомірно визнала узгодженим податкове зобов’язання,
нараховане Лебединською ОДПІ з використанням непрямого методу в
сумі 20448,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Відновити ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне підприємство
“Фурнітура” строк для звернення з касаційною скаргою.
Касаційну скаргу ВАТ “Лебединське виробничо-торгівельне
підприємство “Фурнітура” залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.09.2003р. у справі № 10/343 Господарського суду Сумської
області залишити без змін.