ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 справа N 10/532
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ВАТ "СРГ"
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003
у справі № 10/532
господарського суду Сумської області
за позовом ВАТ "СРГ"
до Сумської міжрайонної ДПІ
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: присутній
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 22.09.2003 у
справі № 10/532 позов задоволено: рішення Сумської МДПІ від
22.06.2003 № 1286/476760/5417, № 1287/18/00476760/5418,
№ 1285/18/00478760/5416 визнано недійсними з мотивів неправильного
застосування відповідачем ст. 3 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
та порушення норм ч. 5
ст. 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, згідно з якою закон
набирає чинності через десять днів з дня його офіційного
оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не
раніше дня його опублікування.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 рішення господарського суду Сумської області від
22.09.2003 у справі № 10/532 змінено: в частині визнання
недійсними рішень Сумської міжрайонної ДПІ № 1286/476760/5417 та
№ 1287/18/00476760/5418 рішення суду скасовано та у цій частині в
задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення
господарського суду Сумської області від 22.09.2003 залишено без
змін, але замінено у його резолютивній частині слово "рішення" на
слово "повідомлення".
Постанова Харківського апеляційного господарського суду мотивована
неправильним застосуванням відповідачем норм ст. 3 Закону України
"Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
, а також
тим, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про
фіксований сільськогосподарський податок" ( 659-15 ) (659-15)
від
03.04.2003 № 659-ІV був чинним на час прийняття відповідачем
відповідних повідомлень і його не було визнано неконституційним у
встановленому законом порядку.
У касаційній скарзі ВАТ "СРГ" просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2003 в
частині скасування рішення господарського суду Сумської області
від 22.09.2003 у справі № 10/532 і відмовити у задоволенні позову
про визнання недійсними рішень Сумської МДПІ від 22.07.2003
№ 1286/476760/5417, № 1287/18/00476760/5418, прийняти нове
рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги,
посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції
норм ст.ст. 8, 58, 94 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п.п.
4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, Указу
Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення
нормативно-правових актів та набрання ними чинності" ( 503/97 ) (503/97)
від 10.06.1997 № 503/97.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого
представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них
фактичних обставин правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті
про результати проведення перевірки розрахунку фіксованого
сільськогосподарського податку підприємством позивача
№ 31/18-022/00476770 від 21.07.2003 Сумською МДПІ встановлено
заниження позивачем податкового зобов'язання з фіксованого
сільськогосподарського податку у 2003 р.
На підставі вказаного акту перевірки Сумською МДПІ прийнято
податкові повідомлення від 22.07.2003 № 1286/476760/5417, яким
позивачу визначено суму податкового зобов'язання по сплаті
фіксованого сільськогосподарського податку по Верхньосироватській
сільраді у розмірі 7 208, 25 грн., в т.ч. - 6 865 грн. основного
платежу, 343, 25 грн. - штрафних санкцій та
№ 1287/18/00476760/5418, яким позивачу визначено суму податкового
зобов'язання по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку
по Садівській сільраді - 2 045, 93 грн., в т.ч. - 1 948, 5 грн.
основного платежу, 97, 43 грн. - штрафних санкцій.
Актом Сумської МДПІ № 32 від 21.07.2003 встановлено порушення
позивачем вимог ст. 3 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
від 17.12.1998 № 320
щодо терміну подання уточненого розрахунку фіксованого
сільськогосподарського податку за 2003 р.
На підставі вказаного акту перевірки, Сумською МДПІ прийнято
податкове повідомлення від 22.07.2003 № 1285/18/00476760/5416,
яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі
170 грн. штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив
всі обставини справи та прийшов до правильного висновку щодо
невідповідності вимогам чинного законодавства рішення
господарського суду першої інстанції у частині визнання недійсними
податкових повідомлень Сумської МДПІ № 1286/476760/5417 та
№ 1287/18/00476760/5418 з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що суми донарахувань
фіксованого сільськогосподарського податку за вказаними
податковими повідомленнями визначено Сумською МДПІ на підставі
фактичних даних, які підтверджено матеріалами справи та позивачем
не оскаржується.
Що стосується посилань господарського суду першої інстанції і
позивача на неконституційність Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"
( 659-15 ) (659-15)
від 03.04.2003 № 659-ІV, то слід зазначити, що:
по-перше, названим законом передбачено, що він набирає чинності з
01.01.2003; по-друге, зазначений закон не було визнано
неконституційним у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим
цілком правомірним є висновок господарського суду апеляційної
інстанції щодо необхідності внесення змін до об'єкту оподаткування
саме з 01.01.2003 р.
Стосовно нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 170 грн.
на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000
№ 2181-ІІІ, слід зазначити, що висновки господарських судів
попередніх інстанцій щодо невідповідності вимогам чинного
законодавства податкового повідомлення від 22.07.2003
№ 1285/18/00476760/5416 є законним і обґрунтованим з огляду на
наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" ( 320-14 ) (320-14)
у випадку коли у
звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських
угідь у зв'язку з набуттям права землевласника або
землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач
зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період
до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки
до органів державної податкової служби за місцем розташування
земельної ділянки та до органу державної податкової служби за
місцем знаходження платника податку.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у
звітному періоді у позивача зміни площ сільськогосподарських угідь
у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача не
відбулося, оскільки право постійного користування на землі водного
фонду позивач набув у 1998 р. (що підтверджено державними актами
на право постійного користування землею), тобто раніше, ніж
визначено Сумською МДПІ в акті перевірки, але вказані землі до
прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
фіксований сільськогосподарський податок" ( 659-15 ) (659-15)
від
03.04.2003 № 659- ІV не були об'єктом оподаткування.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003 у справі № 10/532 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "СРГ" залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2003 у
справі № 10/532 - без змін.