ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N А-13/226
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників:
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому місті Івано-Франківську
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 11.09. 2003р.Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № А-13/226 господарського суду
Івано- Франківської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Л"
до Державної податкової інспекції у
місті Івано-Франківську
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення.
07.07.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Л"
звернулося з позовом до господарського суду ІваноФранківської
області про визнання недійсним повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у місті Івано - Франківську від 17.06. 2003
року № 0010102312/0, яким до позивача були застосовані штрафні
(фінансові) санкції у сумі 4000,00 грн на підставі підпункту
17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Позивач вмотивував свій позов тим,
що за весь період, який перевірявся, податковою інспекцією не був
встановлений факт недоплати з податку на додану вартість,у зв'язку
чим не було підстав і для застосування штрафних (фінансових)
санкцій за підставами передбаченими в підпункті 17.1.3 пункту 17.1
статті 17 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25-29
липня 2003 р. позовні вимоги задоволені повністю,
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті
ІваноФранківську від 17.06. 2003 року № № 0010102312/0 визнане
недійсним. На користь позивача стягнуті і витрати по сплаті
державного мита та витирати за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. Рішення місцевого суду вмотивоване тим, що за
приписами підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
обов'язок
самостійного визначення податкових зобов'язань платнику податків у
разі, якщо результати документальної перевірки свідчать про
заниження або завищення суми його податкових зобов'язань,
заявлених у податкових деклараціях лежить на контролюючому органі,
яким є податкова інспекція.За вимогами підпункту 17.1.3 пункту
17.1 статті 17 цього ж Закону застосування штрафних санкцій до
платника податків можливе лише при донарахуванні суми податку
контролюючим органом. Суд наголосив, що зобов'язання платника
податку сплатити штраф чітко пов'язане з фактом донарахування
контролюючим органом податкового зобов'язання платника, який за
результатами документальної перевірки реально занизив суму
податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях та
фактом недоплати податкових зобов'язань.
Не погодившись з рішенням господарського суду Івано-Франківської
області Державна податкова інспекція у місті Івано- Франківську
04.08.03 р. звернулася з апеляційною скаргою до Львівського
апеляційного господарського суду, в якій просила рішення місцевого
господарського суду скасувати, в позові відмовити.
За скаргою податкової інспекції Львівський апеляційний
господарський суд переглянув рішення господарського суду
ІваноФранківської області та постановою від 11. 09. 2003 р.
залишив його без змін,а апеляційну скаргу без задоволення з
підстав зазначених в рішенні місцевого суду.
13.10.2003 р. відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить рішення господарського
суду Івано-Франківської області та постанову Львівського
апеляційного господарського суду у цій справі скасувати, в позові
Товариству з обмеженою відповідальністю "Л" відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм
матеріального права.
При цьому він обґрунтовує касаційну скаргу, зокрема, приписами
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3, пункту 17.1
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. При цьому
скаржник зауважує, що законодавство про оподаткування пов'язує
застосування фінансових санкцій до платника податку з виявленням
факту порушення правил оподаткування. Зайво внесені до бюджету
суми податку не враховуються під час розрахунку таких санкцій.
Фінансові санкції, передбачені підпунктом 17.1.3 пункту 17.1
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, не застосовуються у разі, якщо платник
податку до початку перевірки органом державної податкової служби
самостійно виявив порушення допущені ним при обчисленні податку,
письмово повідомив про це податковий орган та здійснив відповідні
розрахунки з бюджетом.
Відзив на касаційну скаргу позивачем надісланий не був.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді,
переглянув матеріали справи і касаційну скаргу у присутності
представника позивача, який заперечував проти доводів касаційної
скарги податкової інспекції та відзначає наступне.
Господарським судом Івано-Франківської області було встановлено та
підтверджено при здійсненні апеляційного провадження Львівським
апеляційним господарським судом, що:
Державною податковою інспекцією у місті Івано-Фраківську була
здійснена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Л" з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за
період з 01.04.2001 року по 01.04.2003 року за результатами якої
складено акт № 528/23-1254/30106548 від 13.06.2003 року.
При перевірці правильності визначення податку на додану вартість
податок на додану вартість нарахований не був, але встановлено не
своєчасне відображення ПДВ по податкових періодах.
За результатами висновків акта перевірки податкова інспекція
прийняла податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2003 року
№ 00101023112/0, яким до позивача застосовано фінансові санкції у
сумі 4000 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити
суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані
документальної перевірки результатів діяльності платника податків
свідчать про заниження або завищення суми його податкових
зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Пунктом 6.1 статті 6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
про який йдеться
визначено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання
розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього ж
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий контролюючий орган надсилає платнику
податків податкове повідомлення, в якому зазначає підстави для
такого нарахування, посилання на норму податкового закону,
відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок
податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового
платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх
наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про
наслідки їх не сплати в установлений строк та граничні строки,
передбачені законом для оскарження нарахованого податкового
зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
За приписами підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі,
коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкових
зобов'язань платника податків за підставами наведеними у підпункті
"б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий
платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти
відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового
зобов"язання) за кожний з податкових періодів, установлених для
такого податку, збору (обов"язкового платежу), починаючи з
податкового періоду на який припадає така недоплата, та закінчуючи
податковим періодом, на який припадає отримання таким платником
податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не
більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З огляду на зазначене, місцевий та апеляційний суди дійшли вірного
висновку, що за вимогами наведених норм застосування штрафних
санкцій до платника податків можливе при визначенні контролюючим
органом податкового зобов'язання за прийнятим податковим
повідомленням-рішенням. Відсутність донарахування податку
позбавляє податковий орган права застосовувати зазначену штрафну
санкцію до платника податків лише за обставинами, які наведені в
акті перевірки.
Оскільки господарського суд Івано-Франківської області та
Львівський апеляційний господарський суд повно та всебічно
дослідили та встановили всі обставини справи, які мають значення
для вирішення цього спору і вірно застосував приписи матеріального
та процесуального законодавства, яке регулює правовідносини, що
склалися, касаційна інстанція не вбачає підстав для задоволення
касаційної скарги.
З огляду на зазначене постанова апеляційного господарського суду
залишається без змін,а касаційна скарга державної податкової
інспекції у Івано-Франківську без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
25-29.07.2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 11.09.2003 року у справі № А-13/226
залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової
інспекції у місті Івано-Франківську без задоволення.