ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N A-03/268-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Спеціалізованої державної податкової
відкритому судовому інспекції по роботі з великими
засіданні касаційну платниками податку у
скаргу м. Харкові
на постанову від 28.10.2003 Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 03
господарського суду Харківської області
за позовом Державного підприємства "ХЕЗ", м. Харків
до Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими
платниками податку у
м. Харкові
про про визнання частково недійсною
податкової вимоги
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.08.2003
року по справі № 03 у позові відмовлене.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 року по справі № 03 рішення господарського суду
Харківської області від 01.08.2003 р. у справі № 03 скасоване;
позов задоволене; визнане недійсною податкову вимогу відповідача
№ 1/37 від 02.04.2003 року в частині застосування податкової
застави; зобов'язане СДПІ по роботі з великими платниками податку
у м. Харкові відізвати з державного реєстру застав рухомого майна
запис від 04.04.2003 р. № 1807-2002.
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі
з великими платниками податку у м. Харкові - звернувся з
касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного
господарського суду , яку просив скасувати повністю, та прийняти
нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому посилався, що
судом допущено порушення норм матеріального права, а саме суд
керувався нормами Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, який
не є спеціальним законом з питань оподаткування, і його норми не
поширюються на податкову заставу. Також посилався на порушення
норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 4-7, ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що вбачається з неврахування судом вимог Положення
"Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу
цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не
підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств"
( z0463-01 ) (z0463-01)
, а саме виконання дій підприємства-боржника стосовно
проведення інвентаризації майна. Зазначене відповідно до ч. 1 ст.
111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування
постанови Харківського апеляційного господарського суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує доводи касаційної
скарги, зазначаючи, що Закон України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
застосовується до спірних правовідносин і не суперечить Закону
України "Про зобов'язання платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон-2181). Отже,
суд другої інстанції цілком зважено застосував норми матеріального
права України і визнав необґрунтованим висновок суду першої
інстанції про відсутність обмежень в застосуванні податкової
застави щодо державних підприємств, які не підлягають
приватизації.
Заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав
доводи, викладені в касаційній скарзі, заперечення на касаційну
скаргу представника позивача, перевіривши матеріали справи та
проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 02.04.2003р.
начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була сформована та
направлена ДП "ХЕМЗ" перша податкова вимога № 1/37 з вимогою
сплатити суму боргу станом на 02.04.2003 р. у розмірі 7689438,51
грн., яка виникла за узгодженими податковими зобов'язаннями.
06.05.2003 р. начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була
сформована та направлена ДП "ХЕМЗ" друга податкова вимога № 2/47 з
вимогою сплатити суму боргу станом на 06.05.2003 р. у розмірі
9274384,00 грн., яка виникла за узгодженими податковими
зобов'язаннями.
Згідно витягу з Державного реєстру застав рухомого майна
04.04.2003 р. внесено запис про заставу, яка виникла у ДП "ХЕМЗ"
станом на 02.10.2001 р.
Пунктом 1.17 статті 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що під
поняттям податкова застава слід розуміти спосіб забезпечення
податкового зобов'язання платника податків, не погашеного в
установлений строк, та яка, відповідно до цієї ж статті, виникає в
силу закону.
Згідно підпунктів 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
, у випадку, якщо платник податку не сплачує узгоджену
суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий
орган направляє йому податкові вимоги, які містять в собі: перше -
повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та
виникнення права податкової застави на активи платника податку,
зобов'язання погасити суму податкового боргу, друге - додатково до
відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити
повідомлення про дату та час проведення опису активів платника
податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та
час проведення публічних торгів з їх продажу.
Виходячи із пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
право
податкової застави поширюється на будь-які види активів платника
податків, які перебували в його власності (повному господарському
віданні) у день виникнення такого права.
Як зазначено в пункті 1.7 ст. 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
активи
платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні
цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом
власності або повного господарського відання.
Відповідно до абзацу "е" пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
не можуть бути використані як джерела погашення
податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням
або за рішенням органу стягнення майно, що включається до складу
цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не
підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.
Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу
цілісного майнового комплексу державного підприємства,
встановлюється Фондом державного майна України.
Як вбачається з припису п. 11.2 ст. 11 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
у
разі коли податковим боржником визнається платник податків, який
не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо
продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового
комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
Відповідно до п. 2.2 Порядку застосування податкової застави
органами державної податкової служби, затвердженого Наказом
Державної податкової адміністрації України від 28.08.2001 року
№ 338 ( z0857-01 ) (z0857-01)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
03.10.2001 року за № 857/6048 (далі Порядок № 338), розробленого
відповідно до ст. 8 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
та який визначає
механізм застосування податкової застави органами державної
податкової служби, зазначено, що предметами податкової застави не
можуть бути у тому числі об'єкти державної власності, приватизація
яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що
включається до складу цілісних майнових комплексів державних
підприємств, які не підлягають приватизації , у тому числі
казенних підприємств (стаття 4 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
).
Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності,
що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) (847-14)
від 7 липня 1999 р.
№ 847-ХІV затверджений перелік об'єктів права державної власності,
що не підлягають приватизації, в який входить Державне
підприємство "ХЕЗ".
Законом-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
запроваджено податкову заставу як спосіб
забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання.
Податкову заставу слід відрізняти від застави, яка відповідно до
ст. 1 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
є одним із способів
забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань. Кожний з цих
Законів має свій власний предмет регулювання. В податковому праві
дані цивільно-правові механізми отримують якісно інший,
публічно-правовий зміст. Відповідно до п. 19.6 ст. 19 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
закони та інші нормативно-правові акти діють у
частині, що не суперечить нормам цього Закону. З огляду на
наведене колегія суду вважає, що апеляційний господарський суд
неправомірно застосував до спірних правовідносин ст. 4 Закону
України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, та погоджується в цій частині з
доводами касаційної скарги.
Разом з тим, касаційною інстанцією не приймається до уваги довід
касаційної скарги відповідача щодо неврахування судом вимог
Положення "Про порядок віднесення майна до такого, що включається
до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які
не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств"
( z0463-01 ) (z0463-01)
, а саме виконання дій підприємства-боржника стосовно
проведення інвентаризації майна. Процес віднесення майна, що
включається до складу цілісних майнових комплексів державних
підприємств, які не підлягають приватизації, є актуальним на
стадії, коли податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів
державного підприємства, але відсутність даних інвентаризації не
дає права брати в податкову заставу майно, яке не може бути
джерелом погашення податкового боргу в силу закону, оскільки такі
дії є не тільки незаконними але і недоцільними.
Таким чином суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку
щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а апеляційний суд
неправомірно дійшов висновку про те, що не можуть бути предметом
податкової застави всі активи позивача, а не лише ті, які входять
до складу цілісного майнового комплексу та забезпечують ведення
його основної діяльності.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 5 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду
України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податку у м. Харкові
№ 10136/10/10-025 від 27.11.2003 року на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 28.10.2003 року у справі № 03
задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 року у справі № 03 змінити.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною податкову вимогу СДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові № 1/37 від 02.04.2003 року в
частині застосування податкової застави щодо активів ДП "ХЕЗ", які
входять до складу його цілісного майнового комплексу, що
забезпечує ведення його основної діяльності.
Зобов'язати СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.
Харкові виключити з Державного реєстру застав рухомого майна майно
цілісного майнового комплексу ДП "ХЕЗ", що забезпечує ведення його
основної діяльності.