ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         Іменем України

25.03.2004                               Справа N 5/972-29/137            

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       Першикова Є.В.,

судді

суддів            Савенко Г.В.

                  Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у Яворівському

                  районі Львівської області

на                ухвалу     від    07.11.2003р.    Львівського

                  апеляційного господарського суду

у справі          № 5/972-29/137 Господарського суду Львівської

                  області

за позовом        Приватного орендного підприємства “Добробут”

до                Державної податкової інспекції у Яворівському

                  районі Львівської області

про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

позивача – Рондяк І.В., директор – за наказом

відповідача – Харамбура Н.С., за довіреністю

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням    Господарського   суду   Львівської    області    від

14.10.2003р.(суддя  Якімець  Г.Г.)  задоволено  позовні   вимоги

Приватного орендного підприємства “Добробут”. Визнано  недійсним

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у

Яворівському   районі   Львівської  області   від   25.03.2002р.

№ 26-2/00852720/274.

Ухвалою від 07.11.2003р. Львівського апеляційного господарського

суду   (колегія  суддів  Бойко  С.М.,  Кузь  В.Л.,  Давид  Л.Л.)

апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському

районі Львівської області повернуто на підставі п.п. 2, 4 ст. 97

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

ДПІ  у  Яворівському  районі Львівської  області  звернулася  до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій

просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського

суду   від  07.11.2003р.,  а  справу  направити  до  апеляційної

інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги.

Розглянувши    доводи,    викладені   в    касаційній    скарзі,

проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин

справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та

процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В    ухвалі    від    07.11.2003р.   Львівського    апеляційного

господарського  суду,  зазначено,  що  клопотання  заявника  про

відновлення  процесуального  строку  задоволенню  не   підлягає,

оскільки   заявником  пропущено  десятиденний  термін   з   часу

отримання  рішення до подачі апеляційної скарги.  При  цьому,  в

резолютивній   частині  ухвали  не  зазначено  про   відмову   в

задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку.

Як  вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського  суду

Львівської   області   від   14.10.2003р.   отримано   заявником

16.10.2003р.  (поштовий  штемпель  на  конверті),   при   цьому,

апеляційна   скарга  подана  27.10.2003р.,  оскільки  закінчення

десятиденного терміну припадало на 26.10.2003р. (неділя).

Неправомірним  є посилання суду апеляційної інстанції  на  п.  4

ст.  97  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         як на підставу повернення  без

розгляду апеляційної скарги, оскільки зазначена норма передбачає

повернення  скарги без розгляду в разі пропуску  строку  подання

скарги  без клопотання про відновлення такого строку.  В  даному

випадку  разом  із апеляційною скаргою на рішення господарського

суду Львівської області від 14.10.2003 ДПІ у Яворівському районі

Львівської   області  було  подано  клопотання  про  відновлення

пропущеного строку.

Також,   при   винесенні  оскаржуваної  ухвали  суд  апеляційної

інстанції виходив з того, що скаржником не подано суду  належних

доказів  направлення апеляційної скарги позивачу  відповідно  до

вимог  ч.  3  ст.  97  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Долучена  до

апеляційної  скарги  поштова квитанція не сприйнята  апеляційним

судом  як  належний  доказ направлення скарги  іншій  стороні  у

справі.

Колегія  суддів Вищого господарського суду України зазначає,  що

поштові  квитанції  є доказами в розумінні ст.  32  ГПК  України

( 1798-12  ) (1798-12)
        .  У випадку сумніву її вірогідності,  чи  дійшовши

висновку про недостатність такого доказу, суд міг і повинен  був

витребувати  додаткові докази, але не мав законних  підстав  для

повернення скарги.

З  огляду  на  викладене,  ухвала від  07.11.2003р.  Львівського

апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа –

направленню до Львівського апеляційного господарського суду  для

розгляду по суті апеляційної скарги.

Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального

кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою

сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у  Яворівському

районі Львівської області задовольнити.

Ухвалу  від 07.11.2003р. Львівського апеляційного господарського

суду  у  справі  №  5/972-29/137 Господарського суду  Львівської

області скасувати.

Справу  №  5/972-29/137  направити до  Львівського  апеляційного

господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги.