ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25.03.2004 Справа N 3/208-03-6382
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
на постанову від 08.12.2003р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/208-03-6382 Господарського суду Одеської
області
за позовом Фірми Товариства з обмеженою відповідальністю
“Кристал Марина Лтд”
до Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
Управління державного казначейства України в
Одеській області
про відшкодування бюджетної заборгованості
За участю представників сторін:
позивача – Нікітіна І.Н., за довіреністю
відповідача – Іванченко І.Д., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2003
року по справі № 3/208-03-6382 (суддя Гладишева Т.Я.), яке
залишено без змін постановою від 08.12.2003р. Одеського
апеляційного господарського суду (колегія суддів – Савицький
Я.Ф., Таценко Н.Б., Сидоренко М.В.) позовні вимоги Фірми ТОВ
“Кристал Маріна ЛТД” до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та
Управління Державного казначейства в Одеській області задоволені
повністю. Стягнуто з Державного бюджету України в особі
Управління Державного казначейства в Одеській області на користь
позивача бюджетну заборгованість по податковим деклараціям з ПДВ
за квітень, травень, червень, липень 2002р. на загальну суму
86417грн. шляхом перерахування на його рахунок в установі банку
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду
Одеської області від 06.10.2003 року по справі № 3/208-03-6382,
та постанову від 08.12.2003р. Одеського апеляційного
господарського суду.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі уточненої
податкової декларації з ПДВ за квітень 2002 року та розрахунку
експортного відшкодування, що є додатком до податкової
декларації за звітний період виникла сума ПДВ, що підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України на суму 120351грн., з
якої 13769грн. підлягає відшкодуванню протягом 30-ти календарних
днів з дати подання цієї декларації шляхом перерахування на
рахунок в установі банку та є експортним відшкодуванням, а
106582грн. підлягає відшкодуванню після погашення податкових
зобов'язань платника податку потягом трьох наступних звітних
періодів шляхом зарахування в рахунок податку на прибуток.
Позивачем заявлено у податковій декларації за квітень 2002 року
про відшкодування шляхом зарахування в рахунок податку на
прибуток - 100% (120351грн.).
На підставі податкової декларації з ПДВ за травень 2002р. та
розрахунку експортного відшкодування у позивача виникла сума ПДВ
- експортне відшкодування. У розмірі 8598грн., яка за бажанням
позивача повинна бути зарахована на рахунок в установі банку -
100%.
У червні 2002 року у позивача знов виникло бюджетне
відшкодування, яке зазначене як експортне відшкодування на
загальну суму 7758грн., яку позивач відповідно до декларації по
ПДВ за червень 2002 року мав намір зарахувати в рахунок податку
на прибуток у розмірі 100%.
У липні 2002 року у позивача також виникла сума ПДВ, що підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України на суму 9886грн., яка
зазначена у розрахунку експортного відшкодування, та яку позивач
згідно декларації по ПДВ за липень 2002 року бажав зарахувати на
рахунок податку на прибуток у розмірі 100%
У квітні 2002 року у позивача виникла сума, що підлягає
відшкодуванню з Державного Бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації, у розмірі 106582грн. (за
виправленими даними у травні 2002 року).
Підставою для отримання відшкодування згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.3
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є дані тільки податкової декларації за звітний
період. За бажанням платника податку сума бюджетного
відшкодування може бути повністю або частково зарахована в
рахунок платежів з цього податку. Здійснення відшкодування
шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах
(обов'язкових платежах) не дозволяється. Рішення позивача про
зарахування суми бюджетної заборгованості в рахунок зменшення
платежів по податку на прибуток було відображено у поданих
податкових деклараціях.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції
з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з
дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим
документом), який засвідчує передання права власності на роботи
(послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого
платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а
при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для
їх вільного використання на митній території України.
Відповідачем в суді першої та апеляційної інстанції не доведено,
що позивач вищевказаних документів до ДПІ у Приморському районі
м. Одеси протягом 30 календарних днів з дня виникнення такого
права на відшкодування бюджетної заборгованості не надав. Згідно
з п. 8.6. експортне відшкодування надається протягом 30
календарних днів, наступних за днем подання розрахунку
експортного відшкодування.
Також, зарахування бюджетної заборгованості по ПДВ в рахунок
податку на прибуток, як заявляв в поданих деклараціях позивач,
податковою інспекцією не здійснено, що надає йому право на
відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ шляхом
перерахування на рахунок позивача в банківській установі.
Згідно п.п. 7.7.3 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету, що і було здійснено
позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає постанову від
08.12.2003р. Одеського апеляційного господарського суду законною
та обґрунтованою і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову від 08.12.2003р. Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 3/208-03-6382 Господарського суду Одеської
області залишити без змін.