ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 3/155-03-5112
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Гоголь Т.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Одеси
На постанову від 25 листопада 2003 р.
Одеського апеляційного Господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Одеси
до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX"
Приватного підприємства "YYY"
про визнання недійсною угоди
в судове засідання представники сторін не з'явилися, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Державною податковою інспекцією у H-ському районі м. Одеси у липні
2003р. заявлений позов про визнання на підставі статті 49
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною угоди, укладеної
Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX" та Приватним
підприємством "YYY" Оскільки ця угода укладена з метою, що
суперечить інтересам держави позивач просив застосувати наслідки
передбачені названою статтею кодексу у вигляді стягнення з ТОВ ПЛП
"XXX" на користь держави товару, отриманого за оспорюваною угодою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "YYY" з часу його
реєстрації звітності до податкових органів не надає, за юридичною
адресою не знаходиться. Рішенням P-ського районного суду м.
Донецька від 29.07.2002р. визнані недійсними установчі документи
ПП "YYY" з моменту їх реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ - з
моменту видачі, через те, що реєстрація вказаного підприємства
була здійсненна на підставну особу. Наведене дало підстави
податковій службі вважати угоду, укладену з боку ПП "YYY" з метою,
що завідомо суперечить інтересам держави.
Рішенням господарського суду Одеської області від 9 вересня
2003р., ухваленим суддею Гладишевою Т.Я., задоволені позовні
вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від
27.07.2002 № 36, укладеного між Товариством з обмеженою
відповідальністю ПЛП "XXX" та Приватним підприємством "YYY" на
підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, з
огляду на доведеність позивачем завідомо суперечної інтересам
держави і суспільства мети укладання оспорюваної угоди, а також
наявності в діях продавця товару - ПП "YYY" вини у формі умислу.
Рішенням стягнуто в доход держави з Товариства з обмеженою
відповідальністю ПЛП "XXX" товар, одержаний останнім від ПП "YYY"
за договором від 27.07.2002 № 36 на загальну суму 24614 грн.
Одеський апеляційний господарський суд у складі: Жукова А.М.
(головуючого) та суддів Величко Т.А. і Бойко Л.І. постановою від
25 листопада 2003р. перевірене рішення Господарського суду
Одеської області від 9.09.2003р. змінив, а апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX" задовольнив
частково, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції :
"визнати недійсним договір купівлі-продажу № 36 від 27.07.2002р.,
укладений між ПП "YYY" та ТОВ ПЛП "XXX". У задоволенні решти
позовних вимог відмовлено з огляду на те, що застосування до
Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX" наслідків,
передбачених приписами статті 49 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
є неправомірним через те, що Товариство є
добросовісним покупцем, а докази стосовно порушення ним
податкового законодавства відсутні.
Державна податкова інспекція у H-ському районі м. Одеси,
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить постанову Одеського апеляційного суду
скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, рішення господарського суду Одеської
області, яким позовні вимоги ДПІ задоволені в повному обсязі
залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в
касаційні скарзі, ДПІ посилається на неправильне застосування
Одеським апеляційним господарським судом до спірного договору
статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
в частині
застосування наслідків, приписами якої передбачено, що при
наявності умислу лише у однієї з сторін, все одержане нею за
угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою
або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX" та Приватним
підприємством "YYY", відзиви на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В. переглянувши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, відзначає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною. Як зазначено в Постанові Пленуму
Верховного суду України "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми
поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого
суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено та
підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що між
Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛП "XXX" та Приватним
підприємством "YYY" 27.07.2002р. укладено договір купівлі-продажу
№ 36 на загальну суму 30000 грн. Встановлені судами і факт оплати
товару та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю
ПЛП "XXX" на суму 24614 грн. Матеріалами справи, також
підтверджується, що Приватне підприємство "YYY" одержало за
спірною угодою доход і на підставі податкових накладних взяло на
себе податкові зобов'язання, які не виконало. ПП "YYY" з часу його
реєстрації звітності до податкових органів не надає, за юридичною
адресою не знаходиться. Рішенням P-ського районного суду м.
Донецька від 29.07.2002р. визнані недійсними установчі документи
ПП "YYY" з моменту їх реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ - з
моменту видачі, через те, що реєстрація вказаного підприємства
була здійсненна на підставну особу. Остання обставина існувала на
час укладання оспорюваної угоди. Наведене свідчить про
правильність висновків судів першої і апеляційної інстанцій, щодо
укладання угоди з боку ПП "YYY" з метою ухилення вд сплати
податків, а відтак є укладеню з метою, завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства, тому правомірно визнана недійсною
на підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Проте, відповідно до статті 49 Цивільного Кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у
однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто
другій стороні, а одержане останньою або належне їй на
відшкодування виконаного стягується в доход держави. Зі змісту
наведеної норми вбачається, що застосування передбачених нею
наслідків не ставиться в залежність від будь-яких фактичних
обставин, і передбачає необхідність їх застосування судом.
Наведений припис не був врахований апеляційною інстанцією.
Апеляційна інстанція помилково застосувала наслідки, які
застосовуються у разі визнання угоди недійсною на підставі статті
50 Цивільного кодексу Україн ( 1540-06 ) (1540-06)
. Мотивувальна частина
постанови змінюється відповідно до викладеного, а резолютивна
частина скасовується в частині відмови у позові та задоволення
апеляційної скарги. Рішення місцевого суду залишається без змін по
суті, але доповнюється його резолютивна частина рішенням про
стягнення суми договору з рахунку ПП "YYY" на користь ТОВ ПЛП
"XXX".
З огляду на зазначене та керуючись статтями 49 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, 111-5, 111-7, пунктами 5,6 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25
листопада 2003 у справі № 3/155-03-5112 змінити. Викласти в
редакції :
"Рішення Господарського суду Одеської області від 9 вересня 2003
року змінити. Доповнити частину 4 його резолютивної частини таким:
- стягнути з рахунку ПП "YYY" на користь ТОВ ПЛП "XXX" 24614 грн.
Решту рішення залишити без змін. Доручити Господарському суду
Одеської області видати наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Касаційну скаргу ТОВ ПЛП "XXX" залишити без задоволення."
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі міста Одеси задовольнити
частково.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Дроботова
Т.Гоголь.