ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 2/247-2
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
розглянула
касаційні скарги Державної податкової адміністрації в
Чернігівській області (надалі ДПА у
Чернігівській області)
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.09.2002
у справі № 2/247-2
господарського Чернігівської області
суду
за позовом Акціонерного комерційного банку “П”
(надалі Банк)
до ДПА у Чернігівській області
про визнання недійсним рішення
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 25.03.04 для
оголошення вступної та резолютивної частин постанови.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 25.03.04 було оголошено вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням від 21.05.02 господарського суду Чернігівської області
позов Банку задоволено. Визнано недійсним рішення Державної
податкової адміністрації в Чернігівській області №
46-23-19356610/2132 від 04.03.2002р. "Про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення
податкового законодавства”.
Цим же рішенням стягнуто з ДПІ в Чернігівській області на
користь Банку 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 26.09.02 Київського апеляційного господарського
суду рішення від 21.05.02 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішення місцевого та постановою Київського
апеляційного господарських судів, ДПА в Чернігівській області
звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
наведені судові акти, як прийняті, на її думку, з порушенням
норм матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається на те, що судом неправильно
застосовано п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки в
цих статтях визначаються загальні правила ведення податкового
обліку та загальний порядок нарахування та строки сплати податку
з прибутку.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши представника сторін та суддю –
доповідача, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, за результатами додаткової перевірки Банку щодо
правильності оподаткування результатів від операцій з торгівлі
цінними паперами за II півріччя 1999 року та 9 місяців 2000 року
ДПА у Чернігівській області складено акт № 23-513/10 від
20.02.2002р.
На підставі наведеного акту ДПА в Чернігівській області прийнято
рішення № 46-23-19356610/2132 від 04.03.2002р. "Про застосування
та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих
сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за
порушення податкового законодавства”, яким Банку донараховано
податок на прибуток в сумі 239200 грн., та штрафні санкцій в
сумў 59800 грн.
Матеріали справи свідчать, що перевіркою, яка була проведена ДПА
у Чернігівській області, виявлено наявність порушення вимог щодо
оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, як це
передбачено п.п. 7.6.1, п. 7.6. ст. 7 Закону України"Про
оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р.
зі змінами та доповненнями, - Банком зменшено прибуток І та II
кварталів 1999 року збитками III та IV кварталів від діяльності
з торгівлі з цінними паперами.
Вказаний висновок ДПА у Чернігівській області здійснено без
врахування того, що Банк на протязі 1999,2000р.р. здійснював
операції з купівлі та продажу цінних паперів і в період І та II
кварталів отримав прибуток від цього виду діяльності, а саме в І
кварталі прибуток склав 0,9 тис. грн. та в II кварталі - 796,3
тис. грн.
У 1999 році в III та IV кварталах діяльність з торгівлі цінними
паперами виявилась збитковою, а саме в III кварталі збитки
склали 129,0 тис. грн., а в IV кварталі - 787,3 тис. грн.
При цьому колегією суддів Вищого господарського суду України
враховано, що відповідно до п. 7.6.1 Закону України "Про податок
на прибуток" передбачено, що коли протягом звітного періоду
витрати на придбання цінних паперів перевищують доходи,
отриманні від їх продажу, збитки переносяться на зменшення
доходів майбутніх періодів.
Пунктом п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про податок на прибуток"
звітними періодами визначено квартал та рік.
Господарськими судами попередніх інстанцій обгрунтовано зроблено
посилання на п. 16.4. ст. 16 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно якого платники
податку складають податкову декларацію на прибуток наростаючим
підсумком з початку року. Отже, підставним є висновок
господарських судів про те, що валові доходи і валові витрати, в
тому числі і доходи, та витрати від операцій з цінними паперами,
формуються наростаючим підсумком з початку року.
В той же час колегія суддів Вищого господарського суду України
при прийнятті постанови у даній справі, приймає до уваги, що
касаційній скарзі ДПА у Чернігівській області в основному
робиться посилання на певні норми законодавства та намагання
скаржника їх роз’яснити чи витлумачити. Також скаржник, в
порушення вимог ч. 2 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
посилається на недоведеність обставин справи. Крім того, ДПА у
Чернігівській області ставить питання про необхідність
підтвердження або встановлення окремих обставин справи та про
визначення щодо переваги одних доказів над іншими чи додаткову
перевірку доказів, що, відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, виходить за межі касаційного оскарження.
З врахуванням викладеного постанову Київського апеляційного
господарського суду прийнято обгрунтовано при правильному
застосуванні норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в
Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову від 26.09.02 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 2/247-2 господарського суду Чернігівської
області залишити без змін.