ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2004 Справа N 2-16/10523
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "XXX"
на постанову від 17.11.03 p.
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі №2-16/10523
господарського суду Автономної республіки Крим
за позовом ВАТ "XXX"
до Управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Н-ськa
про визнання частково недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя
Омельченко В.А.) від 29.08.03 позов задоволено з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Маслової З.Д., суддів:
Видашенко Т.С., Лисенко В.А. від 17.11.03 рішення місцевого
господарського суду скасоване, в позові відмовлено.
ВАТ "XXX" звернулось до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а тому просить її скасувати, рішення
місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "XXX" на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
Управлінням Пенсійного фонду України у P-ському районі м. Н-ськa
проведено перевірку позивача на предмет достовірності розрахунків
з пенсійним фондом України, про що складено акт №2006 від
06.10.02. перевіркою, зокрема, було встановлено розходження у сумі
14921,64 грн. за вісім місяців 2002 року. На підставі акту
Управлінням Пенсійного фонду України у P-ському районі м.Н-ськa
прийнято рішення №757 про донарахування позивачу податкового зобов
язання в сумі 10819,89 грн. та рішення №663 про застосування
штрафних санкцій в сумі 1518,83 грн.
Відповідно до ст.ст.2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
об'єктом
оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування для юридичних осіб, незалежно від форм
власності, які використовують працю найманих робітників, по ставці
32% являються фактичні затрати на оплату праці робітників, в тому
числі в натуральному вигляді. Об'єктом оподаткування по ставці 4%
(2%) являється сукупний оподатковуваний доход, обчислений
відповідно до законодавства України Відповідно до ст. 8 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
до сукупного оподатковуваного доходу включаються
одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за
виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за
виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що
утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств,
установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у
грошовій i натуральній формі.
Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
не передбачено застосування
поправочного коефіцієнту при розрахунках зазначеного збору.
Крім того, господарським судом при розгляді справи було
встановлено, що при проведенні документальної перевірки відповідач
повинен був визначити фактичні податкові зобов язання позивача та
співставити їх із звітними, але в акті перевірки від 16.10.02
відсутні будь-які дані відносно того, на підставі яких первинних
документів відповідач дійшов до висновку про заниження позивачем
податкового зобов язання по збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення
господарського суду про задоволення позовних вимог відповідає
нормам матеріального права. Також правомірно господарський суд
прийшов до висновку про необгрунтованість застосування штрафних
санкцій по рішенню №663 від 21.10.02 в зв язку з незаконністю
донарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зважаючи на викладене, рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим відповідає нормам законодавства і має бути
залишене без змін, а постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 11110, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.11.03 p. у справі №2-16/10523 скасувати, рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 29.08.03 p. залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська