ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 40/400-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
-головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської регіональної митниці
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 14.01.2004 р.
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ Спільного українсько - французького
підприємства "ХХХ"
до Н-ської регіональної митниці,
Відділення Державного казначейства в м. Ч-ськ
про визнання частково недійсною довідки та
повернення 15 858,34 грн.,
за участю представників сторін:
- позивача: не з'явились;
- відповідача 1: не з'явились;
- відповідача 2: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2003 р.
у справі № Х3 позов ТОВ Спільного українсько-французького
підприємства "ХХХ" (далі ТОВ СУФП "ХХХ") до Н-ської регіональної
митниці та Відділення Державного казначейства в м. Ч-ськ про
визнання частково недійсною довідки № 195/2003 від 21.03.2003 р.
та повернення 15 858,34 грн., надміру стягнених митних платежів,
задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14.01.2004 р. рішення господарського суду Харківської області від
20.10.2003 р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що прийняття Н-ською регіональною
митницею довідки від 21.03.2003 р. № 195/2003 в частині визначення
митної вартості неукомплектованих портативних комп'ютерів типу
"ноутбук" було здійснено з порушенням вимог ст. 16 Закону України
"Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
та Порядку визначення митної
вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через
митний кордон України (1598-98-п ), затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 р. № 1598.
Н-ська регіональна митниця звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у
даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник
посилається на неправильне застосування судами ч. 2 ст. 16 Закону
України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
та Порядку
визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі
переміщення їх через митний кордон України (1598-98-п ),
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998
р. № 1598, згідно якого, на думку скаржника, визначення митної
вартості провадиться саме митними органами.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм
матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
нарахування мита на товари та інші предмети, що
підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної
вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за
них на момент перетину митного кордону України. При визначенні
митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в
рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не
включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження,
розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину
митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за
використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до
даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена
імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення
(вивезення).
Як встановлено судами, ТОВ СУФП "ХХХ" за контрактом від
13.12.2001р. № 1068 з фірмою "SSS" (Франція) в Україну була
ввезена партія вантажу (дефективних та таких, що були у вжиту
частин ПЕОМ), в т.ч. що були у вжитку портативних комп'ютерів
"ноутбук" у кількості 87 шт., не укомплектованих блоками живлення,
акумуляторними батареями, клавіатурами та вінчестерами.
03.03.2003 р. при проведенні митного оформлення оперативним
підрозділом Н-ської регіональної митниці був направлений запит до
відділу тарифів та митної вартості Н-ської регіональної митниці
щодо визначення митної вартості ввезеного вантажу.
ТОВ СУФП "ХХХ" для підтвердження заявленої до оформлення митної
вартості вантажу (165 доларів США за штуку на загальну суму 14355
доларів) до Відділу тарифів та митної вартості Н-ської
регіональної митниці були подані відповідні документи: контракт
від 13.12.2001 р. № 1068, специфікація до контракту № 12 від
10.02.2003 р., рахунок-фактура № 319 від 12.02.2003 р., CMR б/н
від 19.02.2003 р., експортна митна декларація країни відправлення
від 19.02.2003 р., акт про митний огляд від 03.03.2003 р. та від
14.03.2003 р. переогляд, акт експертизи Н-ської ТПП № И1-67 від
26.02.2003 р. Додатково за запитом митниці до відділу надавались
листи ТОВ СУФП "ХХХ" № 98 від 18.03.2003 р. та № 99 від 19.03.2003
р. з обґрунтуванням ціни товару, в судовому засіданні були
представлені оригінали вантажних митних декларацій, оформлених при
попередніх поставках ідентичних товарів.
21.03.2003 р. Відділом тарифів та митної вартості Н-ської
регіональної митниці була прийнята Довідка про визначення митної
вартості № 195/2003, згідно з якою митна вартість ввезеної партії
не укомплектованих портативних комп'ютерів типу "ноутбук" була
збільшена з 14355 доларів США до 43500 доларів США. При цьому було
зроблено посилання на явну невідповідність заявленої митної
вартості товару інформації щодо митної вартості подібних товарів,
що міститься в базі даних Держмитслужби України.
Визначення митної вартості товарів та інших предметів, які
переміщуються через митний кордон України, проводиться згідно з
Порядком визначення митної вартості товарів та інших предметів у
разі переміщення їх через митний кордон України ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998
р. № 1598.
Відповідно до п.2 цього Порядку (1598-98-п ) у разі коли митному
органу надаються документальні підтвердження ціни (рахунки-фактури
(інвойси), рахунки-проформи) і зазначені в них відомості не
викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість товарів
визначається на підставі поданих документів.
В п. 6 даного Порядку (1598-98-п ) встановлено перелік документів,
які можуть бути використані у разі потреби для підтвердження
достовірності заявленої митної вартості. Серед них і такі, що були
надані ТОВ СУФП "ХХХ" при митному оформленні: рахунок-фактура,
специфікація, товарно-транспортна накладна, копія експертної
митної декларації країни відправлення.
Таким чином, надані ТОВ СУФП "ХХХ" документи, згідно чинного
законодавства, судами були визнані достатніми для підтвердження
заявленої цінової інформації для визначення митної вартості
товару. До того ж, позивачем в якості доказу відповідності
заявленої ним митної вартості судам були надані документи
здійснених ним попередніх митних оформлень подібного товару із
підтвердженням відповідного рівня вартості подібних товарів.
Крім того, факт явної невідповідності заявленої ТОВ СУФП "ХХХ"
митної вартості товару ціновій інформації бази даних Державної
митної служби України судами попередніх інстанцій було визнано
недоведеним Н-ською регіональною митницею.
Зважаючи на викладене, висновок судів про прийняття Відділом
тарифів та митної вартості Н-ської регіональної митниці Довідки
від 21.03.2003 р. № 195/2002 в частині визначення митної вартості
не укомплектованих портативних комп'ютерів типу "ноутбук" з
порушенням вимог ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
та Порядку визначення митної вартості товарів та інших
предметів у разі переміщення їх через митний кордон України
(1598-98-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 05.10.1998 р. № 1598, є законним та обґрунтованим.
Твердження скаржника, що саме митними органами провадиться
визначення митної вартості, згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 05.10.1998 р. № 1598 (1598-98-п ), спростовується
приписами Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
,
оскільки згідно з ч. 2 ст. 16 даного Закону ( 2097-12 ) (2097-12)
лише при
явні невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі
неможливості перевірки її обчислення, митні органи України
визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні
товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети,
що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та
інших предметів.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що відповідно
до вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Харківського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Харківської області ґрунтуються на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та
процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Н-ської регіональної митниці залишити без
задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 14.01.2004р. та рішення господарського суду Харківської
області від 20.10.2003р. у справі № Х3 залишити без змін.