ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 38/382
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка м. М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Одеської залізниці
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 23.12.2003 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом Одеської залізниці
до Міністерства освіти і науки України,
3-ті особи: Державне казначейство України,
Міністерство фінансів України
про стягнення 1 107 509,07 грн.,
за участю представників сторін:
- позивача: Тіхонов Р.І. – дов. від 31.12.2003 р. № 5,
Камчатний С.Є. – дов. від 08.01.2004 р. № 22;
- відповідача: не з’явились;
- 3-х осіб: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Міністерства
освіти і науки України, треті особи - Державне казначейство
України, Міністерство фінансів України, про стягнення 1107509,07
грн. основного боргу. Згідно з уточненнями розмір позовних вимог
зменшено до 702465,58 грн. Рішенням господарського суду м. Києва
від 26.08.2003 р. у справі № 38/382 Одеській залізниці в позові
відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.12.2003 р. рішення господарського суду м. Києва від
16.09.2003 р. залишено без змін.
Одеська залізниця звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у
даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення
позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на
порушення судами норм матеріального права, оскільки не
застосовано норми ст. 151, 161, 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами, 20.01.2002 р. між Міністерством науки і
освіти України та Одеською залізницею укладено договір
№ ОД/Л-02-6-НЮ про розрахунки за надані послуги по перевезенню
студентів. Договір діяв з дня підписання до 31.12.2002 р.
Згідно з п.п. 2.1, 2.3 даного договору Одеська залізниця
зобов’язувалася здійснювати перевезення студентів вищих
навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів
професійно-технічних навчальних закладів з оплатою 50% їх
вартості у термін з 1.01.по 28.06.та з 28.08.по 31.12.2002 року,
а Міністерство науки і освіти України зобов’язувалося за рахунок
асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 2002 р.
для забезпечення пільгового проїзду студентів та учнів
залізницею по території України щомісячно сплачувати надані
послуги по перевезенню на підставі розрахунків.
12.06.2003 р. між Міністерством науки і освіти України та
Одеською залізницею укладено договір № ОД/313д-Л-03-НЮ про
розрахунки за надані послуги по перевезенню студентів. Договір з
01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.
Згідно з п. п 1.1, 2.1, 2.2 даного договору Одеська залізниця
зобов’язувалася здійснювати пільгове перевезення студентів вищих
навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів
професійно-технічних навчальних закладів з оплатою 50% їх
вартості у термін з 1.01.по 28.06.та з 28.08.по 31.12.2003 року,
а Міністерство науки і освіти України зобов’язувалося на
підставі розрахунків, виставлених Залізницею, відшкодовувати
понесені останню вітрити для забезпечення пільгового проїзду
студентўв та учнів не пізніше 10 календарних днів з дня
одержання відповідних коштів від Державного казначейства
України.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, відмовив Одеській залізниці у позові, посилаючись на
відсутність повноважень Міністерства науки і освіти України щодо
управління виконання Державного бюджету України і як розпорядник
бюджетних коштів може розподіляти лише кошти, що надійшли йому з
Державного бюджету України на півні цілі за певними кодами
бюджетної класифікації.
Однак суди, встановивши, що відшкодування збитків позивачу
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які
передбачені для відповідача, а відповідач не має повноважень
щодо управління виконанням Державного бюджету України, не
виконали вимог ч. 1 ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не залучивши
в якості відповідачів Міністерство фінансів України, яке
здійснює організацію та управління виконанням Державного
бюджету, забезпечує відповідність розпису Державного бюджету
України встановленим бюджетним призначенням, та Державне
казначейство України, яке організує та здійснює виконання
Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття
рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою
до участі у справі іншого відповідача.
Оскільки, господарський суд при вирішення даного спору на
вказані вимоги законів уваги не звернув, то постановлені по
справі рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, в
зв’язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа – направленню
на новий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи господарському суду
першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі
передбачені законом засоби для всебічного, повного і
об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків
сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, ст. 111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.12.2003р. та рішення господарського суду м. Києва від
16.09.2003 р. у справі № 38/382 скасувати, справу направити на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.