ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2004                              Справа N 26/299

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

приватного  підприємця  К-ка  Олександра  Володимировича на ухвалу

Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада  2003

року   у  справі  №  26/299  за  позовом  товариства  з  обмеженою

відповідальністю  "Фірма  "КЛ"  до  приватного   підприємця   К-ка

Олександра Володимировича про стягнення суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У квітні  2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма

"КЛ" звернулось до господарського  суду  м.  Києва  з  позовом  до

приватного підприємця К-ка Олександра Володимировича про стягнення

заборгованості за комунальні послуги та обслуговування будинку  та

прибудинкової  території  в  сумі  8766,89  грн.,  посилаючись  на

невиконання відповідачем умов договору № 66/2001 від 1 жовтня 1999

року.

В судовому  засіданні  представник  позивача  звернувся  до суду з

заявою про зменшення розміру позовних вимоги і просив суд стягнути

з відповідача 7190,97 грн.

Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  25 червня 2003 року

позов задоволено.  Стягнуто  з  відповідача  на  користь  позивача

7190,97 грн. та судові витрати.

Ухвалою Київського   апеляційного   господарського   суду  від  10

листопада 2003 року апеляційну скаргу  відповідача  повернуто  без

розгляду.

У касаційній  скарзі  відповідач  просить скасувати вказану ухвалу

апеляційного господарського  суду,  посилаючись  на  те,  що  вона

винесена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали

справи та обговоривши доводи касаційної  скарги,  суд  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня

прийняття  рішення  місцевим господарським судом,  а у разі якщо у

судовому засіданні було  оголошено  лише  вступну  та  резолютивну

частину   рішення,   -   з  дня  підписання  рішення,  оформленого

відповідно до ст. 84 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Як вбачається з матеріалів справи,  рішення господарського суду м.

Києва  від  25  червня 2003 року підписано 26 червня 2003 року,  а

апеляційну скаргу подано 4 липня 2003 року.

Ухвалою суду другої інстанції від 17 вересня 2003 року  апеляційну

скаргу повернуто без розгляду з підстав,  передбачених п.  3 ч.  1

ст.  97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

оскільки  скаржником  не надано належних доказів сплати державного

мита у встановленому законом порядку та розмірах,  а саме, замість

оригіналу  платіжного  доручення до апеляційної скарги додана його

копія.

Відповідно до ч.  4 ст.  97 Господарського процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         після усунення обставин, які згідно з пунктами

1,  2 і 3 ч.  1 цієї статті є підставою для повернення апеляційної

скарги, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

Скаржник скористався  наданим  правом,  проте,  на  час повторного

подання скарги, процесуальний строк, встановлений для апеляційного

оскарження   судових   рішень,  сплинув,  а  клопотання  про  його

відновлення відповідачем заявлено не було.

Ухвалою апеляційного суду від 10 листопада  2003  року  апеляційну

скаргу було повернуто без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч.

1  ст.  97  Господарського   процесуального   кодексу      України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , в зв'язку з відсутністю відповідного клопотання.

Висновок суду  другої  інстанції  про порушення відповідачем вимог

ст.  93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

та  неможливість  розгляду  апеляційної  скарги  без  встановлення

об'єктивних  та  поважних  причин  такого  пропуску  є   законним,

обґрунтованим,  відповідає  нормам процесуального права,  а доводи

касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене,  ухвала  апеляційного  господарського  суду

зміні або скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу    приватного    підприємця    К-ка    Олександра

Володимировича  залишити  без  задоволення,  а  ухвалу  Київського

апеляційного  господарського  суду  від  10  листопада 2003 року у

справі № 26/299 без змін.