ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 10/329 пд
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у представництва Фонду державного майна
відкритому засіданні України в м. Донецьку
матеріали касаційної
скарги
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 10.12.2003
у справі господарського суду Донецької області
№ 10/329пд
за позовом представництва Фонду державного майна
України в м. Донецьку
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Донбасоптмебель”, м. Донецьк (далі – ТОВ
“Донбасоптмебель”)
про розірвання договору оренди та виселення
В засіданні оголошувалась перерва
представник позивача
представник відповідача Дорошенко Д.П.
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Донецької області розглянуто позов
представництва Фонду державного майна України у м. Донецьку до
ТОВ “Донбасоптмебель” м. Донецьк про розірвання договору оренди
від 20.03.2001 р. на вбудоване нежитлове приміщення загальною
площею 488,40 кв. м., яке розташоване: м. Донецьк, пр. Ілліча,
82.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було
порушено умови договору оренди в частині використання
орендованих приміщень за призначенням, які передбачені умовами
договору та додатковою угодою до нього. Підтверджуючи свої
вимоги позивач посилається на акти перевірок використання
орендованого майна.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди суд
виходив з того, що відповідно до п. 1.1. орендодавець
зобов'язаний використовувати приміщення строго за призначенням,
дотримуватись правил пожежної безпеки; проводити за свій рахунок
усі протипожежні заходи.
Судом було встановлено, що обставини щодо неналежного
використання орендованого майна позивачем доведені, в зв'язку з
чим договір оренди судом було визнано таким, що підлягає
розірванню, а відповідач виселенню.
ТОВ “Донбасоптмебель” було надано апеляційну скаргу на рішення
господарського суду Донецької області від 17.10.2003 по справі
№ 10/329 пд. Посилаючись на те, що воно прийнято всупереч вимог
закону та фактичних обставин справи, а також не дав належної
оцінки поданим доказам.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
10.12.2003 р. по справі № 10/329 пд. було встановлено, що
господарський суд Донецької області приймаючи рішення по даній
справі не дав належної оцінки поданим доказам, тому дійшов
невірного висновку. В зв'язку з чим, апеляційну скаргу було
задоволено, а в позові про розірвання договору відмовлено в
зв'язку з недоведеністю.
13.01.04 представництвом Фонду державного майна України в
м. Донецьку було подано касаційну скаргу на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 10.12.2003 р. по справі
10/329 пд., в якій посилається на порушення норм матеріального
та процесуального права, а саме ст. 10 Закону України “Про
оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
та ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та просить рішення господарського суду
Донецької області від 17.10.2003 р. по справі № 10/329пд
залишити без змін, а постанову Одеського апеляційного суду від
10.12.2003 р. по справі № 10/329 пд. скасувати.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та
їх повноту, дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню на таких підставах.
Між сторонами укладено договір оренди від 20.03.2001, за яким
відповідачу було передано в оренду вбудоване нежитлове
приміщення загальною площею 488,40 кв.м. , розміщене за адресою:
м. Донецьк, провулок Ілліча,82.
Строк дії договору оренди сторони визначили в п. 6.1 договору по
20.03.2006.
Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази, дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відносини щодо оренди державного майна і майна, що перебуває у
комунальній власності, регулюються договором оренди, Законом
України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
та іншими нормативно-правовими актами.
Судом першої інстанції встановлено, що орендар не виконує
належним чином умови договору оренди.
Орендар не виконує зобов'язання щодо використовування та
зберігання орендованого майна відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 26 вказаного закону договір може бути
достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання однієї
із сторін своїх зобов'язань.
Дострокове розірвання договору з цих підстав передбачено п. 4.3
договору оренди від 20.03.2001
Відповідно до статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції
вірно застосовані норми матеріального та процесуального права,
зокрема. в частині дослідження наданих суду доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, ст.ст. 111-5,
111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.12.2003 по справі № 10/329 п. д. скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2003 у
справі № 10/329 пд залишити без змін.
Стягнути з ТОВ “Донбасоптмебель” на користь представництва Фонду
державного майна України в м. Донецьку 42 грн. 50 коп. витрат по
держмиту.
Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.