ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 24.03.2004                                        Справа N 7/171

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                Перепічая В.С. (головуючого),

                Вовка І.В.,

                Гончарука П.А.,

розглянувши  у  відкритому

судовому засіданні  в м.Києві

касаційну  скаргу      Приватного підприємства "XXX"

на  постанову          Київського апеляційного господарського суду

                       17.04.2003 року

у справі за позовом    Приватного  підприємства "XXX"

до                     Товариства  з  обмеженою   відповідальністю

                       "YYY"

про                    стягнення  сум,

                            УСТАНОВИВ :

У січні 2003 року позивач  звернувся  до  господарського  суду  м.

Києва   з   позовною   заявою   до   відповідача   про   стягнення

заборгованості в сумі 8000 грн.,  посилаючись на те,  що  останній

неналежним чином виконав договірні зобов'язання з оплати за надані

юридичні послуги.

Рішенням господарського суду м.  Києва від 13.02.2003  року  позов

задоволено.

Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від

17.04.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції  скасовано

та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає,  що апеляційним судом порушено

та неправильно  застосовано  норми  матеріального  права,  і  тому

просить  прийняту  ним постанову скасувати,  а рішення суду першої

інстанції залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,   дослідивши   доводи

касаційної  скарги,  перевіривши матеріали справи і прийняті у ній

судові  рішення,  суд  вважає,  що   касаційна   скарга   підлягає

задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається  із  матеріалів справи,  між сторонами було укладено

договір № 7 від  25.02.2002  року,  за  умовами  якого  відповідач

доручив,   а  позивач  зобов'язався  надати  юридичну  допомогу  в

обсягах, передбачених цим договором вартістю 13000 грн.

За зазначеним договором відповідач зобов'язався здійснити авансову

оплату  в  розмірі 5000 грн.,  а остаточний розрахунок здійснити в

п'ятиденний строк після підписання акту виконаних робіт.

П.4.2 вказаного  договору  сторони  передбачили   обставини,   при

настанні яких послуги за договором вважаються виконаними.

Суди попередніх  інстанцій  дійшли висновків,  що всупереч ст.  43

Господарського  процесуального  кодексу  України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        

ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи.

Так, судами  не  було  з'ясовано  правову  природу  укладеного між

сторонами  договору,  та  в  порушення  вимог   ст.ст.   84,   105

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у

прийнятих рішеннях не вказано,  якими нормами матеріального  права

регулюються спірні правовідносини, виходячи з виду договору.

До того   ж,  судами  не  було  належним  чином  з'ясовано  дійсні

обставини спору щодо обсягу наданих позивачем послуг з урахуванням

умов договору, фактичних дій сторін, пов'язаних з його виконанням,

та їх доводів.

При цьому  судам  належало  з'ясувати  обставини,   пов'язані   із

складанням і підписанням актів виконаних робіт, та навести правову

оцінку фактичним діям сторін щодо цього, враховуючи умови договору

і норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Разом з цим,  судам обох інстанцій слід було ретельніше перевірити

доводи сторін,  що мають правове значення для вирішення спору,  та

навести обґрунтування прийняття чи відхилення зазначених доводів у

прийнятих  рішеннях   відповідно   до   вимог   ст.ст.   84,   105

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

За таких обставин, прийняті у даній справі судові рішення не можна

визнати  законними  й  обґрунтованими,  і  тому  вони   підлягають

скасуванню  з  передачею  справи  на  новий розгляд до суду першої

інстанції.

Під час нового розгляду справи  суду  слід  врахувати  наведене  і

вирішити спір відповідно до вимог закону.

З огляду  викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9 -

111-12 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   Приватного   підприємства   "XXX"  задовольнити

частково.

Постанову Київського   апеляційного   господарського   суду    від

17.04.2003   року  та  рішення  господарського  суду  м.Києва  від

13.02.2003 року скасувати,  і справу №  7/171  передати  на  новий

розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В. Перепічай

Судді      І. Вовк

           П. Гончарук