ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2004                                     Справа N 7/115

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Черногуза Ф.Ф – головуючого,

                         Михайлюка М.В.,

                         Невдашенко Л.П.,

розглянувши у відкритому приватного підприємства “Фірма “Ромі”,

засіданні матеріали      м. Чернігів (далі – ПП “Фірма “Ромі”)

касаційної скарги        

на постанову             Київського апеляційного господарського

                         суду від 17.12.2003

у справі                 господарського суду Чернігівської

                         області № 7/115

за позовом               ПП “Фірма “Ромі”

до                       Чернігівського державного інституту

                         економіки і управління, м. Чернігів

за участю:               регіонального відділення Фонду

                         державного майна України по

                         Чернігівській області, м. Чернігів

                         (далі – регіональне відділення ФДМУ по

                         Чернігівській області) – третя особа

                         без самостійних вимог на стороні

                         відповідача,

                         управління з питань комунальної

                         власності Чернігівської обласної

                         державної адміністрації, м. Чернігів –

                         третя особа без самостійних вимог на

                         стороні відповідача

про   визнання недійсним наказу

Представник відповідача  Дрозд В.І.

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням   господарського   суду   Чернігівської   області   від

22.04.2003 в позові відмовлено.

Київський   апеляційний   господарський   суд   постановою   від

17.12.2003   залишив   без  змін  рішення  господарського   суду

Чернігівської області від 22.04.2003. Постанова мотивована  тим,

що  наказ  №  138  від  21.07.2000 виданий в межах  повноважень,

наданих відповідачу і без порушень норм чинного законодавства.

В  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових

рішень і направлення справи на новий розгляд.

Скаржник вважає, що судами не в повній мірі були досліджені  усі

матеріали   справи,  як  того  вимагає  ст.  43   Господарського

процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  що  й  привело  до

прийняття невмотивованого та юридично необгрунтованого рішення.

Обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  матеріали

справи  Вищий  господарський суд України  вважає,  що  касаційна

скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Чернігівським державним інститутом економіки і управління видано

наказ № 138 від 21.07.2000 про склад комісії по прийому-передачі

кінотеатру   “Перемога”  із  спільної   власності   у   державну

власність, на баланс інституту.

Вказаний  наказ  видано  відповідно  до  розпорядження  Кабінету

Міністрів  України від 20.06.2000 № 266-р та наказу Міністерства

освіти і науки України від 19.07.2000 № 332.

Судами встановлено, що наказ № 138 від 21.07.2000 не протирічить

вимогам  постанови  Кабінету Міністрів  України  від  21.09.1998

№  1482  “Про  передачу об’єктів права державної та  комунальної

власності” ( 147/98-ВР ) (147/98-ВР)
         якою затверджено Положення про  порядок

передачі об’єктів права державної власності і Порядок подання та

розгляду  пропозицій  щодо  передачі об’єктів  з  комунальної  у

державну  власність  та  утворення і  роботи  комісії  з  питань

передачі   об’єктів  у  державну  власність,  а  також   рішенню

Чернігівської обласної ради від 17.11.1999.

Вказаним  Положенням  передбачено, що ініціатива  щодо  передачі

об’єктів права державної власності може виходити відповідно  від

органів,   уповноважених   управляти   державним   майном,   або

самоврядних  організацій, до яких відносяться  обласні,  районні

ради та територіальні громади сіл, селищ, міст.

Отже, оскаржувана постанова грунтується на законі, а наведені  в

касаційній  скарзі  підстави для її скасування  не  відповідають

фактичним обставинам і вимогам закону.

Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9    Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

17.12.2003 у справі № 7/115 залишити без змін, касаційну  скаргу

– без задоволення.