ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2004 Справа N 4/85-03
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні “БП”, м. Бершадь
касаційну скаргу
на ухвалу від 28.10.2003
Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 4/85-03
господарського суду Вінницької області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“БП”, м. Бершадь
до Спільного підприємства
Крижопільського комбінату
громадського харчування в особі
госпрозрахункового відособленого
підрозділу гуртово-роздрібного
складу Крижопільського комбінату
громадського харчування, смт.
Крижопіль
про стягнення 21 632,70 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
28.08.2003 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Закритого
акціонерного товариства “БП” на підставі п. 2 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки фінансовий чек, який був доданий до скарги як доказ
надіслання копії скарги іншій стороні, не завірений належним
чином.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 відмовлено Закритому акціонерному товариству “БП” у
відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом 10-ти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення прийнято господарським судом 27.05.2003, зазначає суд,
підписано 30.05.2003. Однак скаргу подано до апеляційної
інстанції 26.09.2003, тобто після закінчення строку,
встановленого для її подання.
Згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відновлення
пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом
трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом.
Оскаржуючи ухвалу апеляційної інстанції від 28.10.2003 скаржник
просить її скасувати і прийняти нове рішення посилаючись на те,
що строк для подання апеляційної скарги пропущено з вини самого
апеляційного суду, оскільки ухвалу апеляційного суду від
28.08.2003 отримано скаржником тільки 16.09.2003.
Крім того, зазначає скаржник, при прийнятті ухвали від
28.08.2003 апеляційною інстанцією порушено строк розгляду
скарги, який встановлений статтею 102 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки скаргу було
подано 07.06.2003, а ухвалу винесена 28.08.2003.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Закрите акціонерне товариство “БП”, у строки встановлені ч. 1
ст. 93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(07.06.2003), звернулося з первісною апеляційною скаргою на
рішення від 27.05.2003 господарського суду Вінницької області,
яку ухвалою від 28.08.2003 повернуто без розгляду, оскільки
вчинений на фінансовому чеку напис не завірений належним чином,
а тому не може бути належним доказом надсилання копії
апелцўйної скарги іншій стороні.
Частиною 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що після усунення обставин, зазначених
у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, сторона у справі
має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному
порядку. Товариство цим правом скористалося, після усунення
недоліків вказаних в ухвалі апеляційної інстанції від
28.08.2003, повторно подавши 26.09.2003 апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційної інстанції від 28.10.2003 відмовлено
Закритому акціонерному товариству “БП” у відновлені пропущеного
строку для подання апеляційної скарги, оскільки товариство
подало скаргу після закінчення трьохмісячного строку, який
встановлений ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом апеляційної інстанції при першому поверненні скарги не
прийнято до уваги те, що Закрите акціонерне товариство “БП”
подало доказ надіслання копії апеляційної скарги – фінансовий
чек, який виданий поштовим відділенням.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
такий чек є доказом. У випадку сумніву у його
вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого
доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але
не мав законних підстав для повернення скарги.
Повторно з апеляційною скаргою товариство звернулося 26.09.2003,
але апеляційним судом відмовлено у відновлення пропущеного
строку встановленого с.2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Житомирським апеляційним господарським судом при повторному
поверненні апеляційної скарги не прийняті до уваги ті обставини,
що строк пропущено не з вини скаржника, а з вини суду, оскільки,
як вбачається з матеріалів справи первісну апеляційну скаргу
було подано до суду 07.06.2003 (підписано рішення 30.05.2003)
повернуто Житомирським апеляційним господарським судом без
розгляду 28.08.2003 (відправлено 12.09.2003), тобто через три
місяця в порушення вимог ст. 102 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу
Житомирського апеляційного господарського суду від 28.10.2003
такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до
Житомирського апеляційного господарського суду для розгляду по
суті.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “БП”
задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
28.10.2003 у справі № 4/85-03 скасувати, справу передати до
Житомирського апеляційного господарського суду для розгляду по
суті.