ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.03.2004 Справа N 2-11/5774.1-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ АПК "XXX"
на постанову від 25.11.2003 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-11/5774.1-2003
за заявою прокурора H-ського району у Київській області в
інтересах держави в особі P-ського спиртзаводу
до ТОВ АПК "XXX"
про банкрутство,
За участю представників сторін
від ТОВ АПК "XXX", ДІППГП "YYY" А.А.А. довір. від 29.05.2003 р. №
4\3, Довір. від 23.03.2004 р. № 0-10
від Об'єднання "ZZZ" Б.Б.Б. довір. від 03.03.04р. № 1
від Ч-ської ОДПІ В.В.В. довір. від 09.02.04р. № 946
прокурор не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
29.07.2003 року відкрито відносно ТОВ АПК "XXX" процедуру санації
боржника строком на шість місяців та призначено керуючого санацією
Д.Д.Д.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 року зазначена ухвала скасована, боржник визнаний
банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура боржника, з підстав
невірного застосування судом першої інстанції ст.ст. 17-21 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) мотивуючи це тим, що
провадження у справі про банкрутство, порушене до 01.01.2000р.
може бути продовжено у період дії зазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
тільки в тій стадії, яка визначена судом у відповідності з Законом
України "Про банкрутство" ( 784-14 ) (784-14)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
при прийнятті судових рішень норм матеріального і процесуального
права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
В обгрунтування касаційної скарги ТОВ АПК "XXX" посилається на те,
що апеляційний суд невірно застосував ст. 1 Прикінцевих положень
Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ст. 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
, його норми застосовуються господарськими судами при
розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено після
1 січня 2000 року. Положення цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо
введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення
процедур розпорядження майном боржника, санації боржника,
ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди можуть
застосовуватися за заявою сторін у справі про банкрутство або за
ініціативою суду при розгляді господарськими судами справ про
банкрутство після 1 січня 2000 року незалежно від дати порушення
справи про банкрутство, при цьому відповідні строки обчислюються
від дати прийняття господарським судом ухвали з цього питання. У
цьому випадку подальше провадження у справі про банкрутство
здійснюється відповідно до цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
З огляду на вищевикладене, висновок апеляційного суду про те, що
згідно ст. 1 Прикінцевих положень Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, норми даного
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
застосовуються господарським судом при розгляді
справ про банкрутство, провадження по яких порушено тільки після
01.01.2000 року є невірними і такими, що не відповідають чинному
законодавству.
Окрім того, безпідставним є твердження апеляційного суду і про те,
що провадження по справі про банкрутство, порушене до 01.01.2000
року може бути продовжене в період дії Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
тільки в
тій стадії, яка визначена судом у відповідності з Законом України
"Про банкрутство" ( 784-14 ) (784-14)
, оскільки з моменту винесення
спеціальної ухвали про застосування положень нової редакції Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
, його норми мають зворотню силу до правовідносин
банкрутства, які мали місце у період дії попередньої редакції
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
. Ця обставина виключає можливість повернення до
попередньої процедури банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Автономної
Республіки Крим ухвалою від 05.11.2002 року поновив провадження по
справі та відповідно перейшов на новий Закон у відповідності з ст.
1 Прикінцевих положень Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
За таких обставин справи, винесена постанова суду апеляційної
інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням
норм права.
На підставі наведеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ АПК "XXX" задовільнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 року скасувати.
Справу направити на новий апеляційний розгляд до Севастопольського
апеляційного господарського суду.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Бур'янова С.С.
Ткаченко Н.Г.