ВИЩИЙ    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Скасовано постановою Верховного суду України від 29.06.2004 р.)
24.03.2004                                Справа N 2-8/11797-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві  касаційну
скаргу   ЗАТ   з   іноземними   інвестиціями   "Я"   на  постанову
Севастопольського    апеляційного    господарського    суду    від
13.11.2003р. у справі за позовом ЗАТ з іноземними інвестиціями "Я"
до виконкому Ялтинської міськради про визнання недійсним рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
                            УСТАНОВИВ:
У серпні  2003  р.  ЗАТ з іноземними інвестиціями "Я" пред'явило в
господарському суді позов до виконкому  Ялтинської  міськради  про
визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської
ради від 12 червня 2003 р.  №  238(1),  посилаючись  на  порушення
законодавства при його ухваленні.
Рішенням господарського  суду  АР  Крим  від 26.08.2003 р.,  позов
задоволено  повністю,  рішення  виконавчого  комітету   Ялтинської
міської ради від 12 червня 2003 р. № 238(1) визнано недійсним.
Відповідач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку
Постановою апеляційного  господарського  суду  м.  Севастополя від
13.11.2003 р.  апеляційну скаргу  виконкому  Ялтинської  міськради
задоволено,  рішення господарського суду АР Крим від 26.08.2003 р.
скасовано, у позові ЗАТ з іноземними інвестиціями "Я" відмовлено.
У касаційній   скарзі   позивач   просить   скасувати    постанову
апеляційного господарського суду м. Севастополя від 13.11.2003 р.,
посилаючись  на  порушення  судом   апеляційної   інстанції   норм
матеріального  та  процесуального  права.  У  справі оголошувалась
перерва з 03.03.2004 р. на 24.03.2004 р.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно  з  матеріалів  справи  і  не   оспорювалось   сторонами,
14.06.1991р.  рішенням  Ялтинського  міськвиконкому  за  № 419(19)
зареєстровано АТ "Я",  засновниками якого  були  як  підприємства,
установи,  організації союзного підпорядкування колишнього СРСР, а
так і інші організації,  різних форм власності,  серед  яких  була
Ялтинська територіальна рада з управління курортами "ЯК".
Рішенням № 832(2) від 27.11.1992 р.  АТ "Я" було перереєстровано в
АТ з іноземними  інвестиціями  "Я"  з  збереженням  реєстраційного
номеру,  та  розрахункового  рахунку,  а розпорядженням заступника
голови  Ялтинського  міськвиконкому  №  8-р  від   09.01.1996   р.
проведена  його перереєстрація з акціонерного товариства в закрите
акціонерне товариство. (а.с. 144, 30, 86).
Разом з  тим,  судом   апеляційної   інстанції   встановлено,   що
установчий  договір про створення АТ з іноземними інвестиціями "Я"
не був підписаний засновником - Казанським концерном "СХС",  як  і
те,  що зазначений договір не мав дати (число,  місяць,  рік) його
підписання,  відсутні  були  вказівки  на  дату  і  під  підписами
посадових осіб - засновників.
За  приписом  ст.  ст.  20,  21   Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 )
  при  виявленні  порушень  закону  прокурор  або  його
заступник у межах своєї компетенції,  мають право опротестовувати,
зокрема, акти виконавчих органів місцевих рад.
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його
заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу
у такому ж порядку приноситься протест на незаконне рішення чи дії
посадової особи.
Протест прокурора  зупиняє  дію  опротестованого  акта  і підлягає
обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою  у
десятиденний строк після його надходження .
Про наслідки  розгляду  протесту  в  цей  же  строк повідомляється
прокурору.
Отже, наведеним  спеціальним  законом  не  виключається   перегляд
виконавчими органами місцевих рад власних рішень.
З огляду   наведеного,   а  також  того,  що  рішення  Ялтинського
міськвиконкому від 14.06.1991р.  за № 419(19) "Про  реєстрацію  АТ
"Я"  не  відмінялось,  виконком за протестом прокурора привів свої
рішення у відповідність з Декретом КМУ № 24-92 від  31.12.1992  р.
"Про    впорядкування    діяльності    суб'єктів   підприємницької
діяльності,  створених за участю державних підприємств" ( 24-92 ),
суд   другої   інстанції   прийшов  до  правильного  висновку,  що
відповідач  не  перевищив  власні  повноваження,  і  рішенням  від
12.06.2003 р. № 238 (1) підставно скасував усі перереєстрації, які
було здійснено щодо АТ "Я".
При цьому,  за обставин встановлення  порушень  законодавства  при
перереєстрації АТ "Я",  не можна погодитись з посиланням позивача,
про  незастосування  до  спірних правовідносин Декрету КМУ № 24-92
( 24-92 )
 від 31.12.1992р.
Отже, апеляційний    суд    мав   підстави,   скасувавши   рішення
господарського суду, відмовити у позові.
Доводи касаційної  скарги  не  дають  підстав  для  висновків  про
неправильне    застосування    судом    норм    матеріального   та
процесуального  права,  яке   привело   чи   могло   привести   до
неправильного  вирішення спору,  а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи,  як і  перевірку  та  переоцінку
доказів,   то   виходячи   з   припису  ст.  111-7  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ),  це виходить  за  межі
перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи викладене,   судова   колегія  не  вбачає  підстав  для
задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9 - 111-12  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ),  Вищий господарський
суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ з іноземними  інвестиціями  "Я"  залишит  без
задоволення,    а    постанову    Севастопольського   апеляційного
господарського суду від 13.11.2003р. без змін.
Поновити виконання   постанови   Севастопольського    апеляційного
господарського суду від 13.11.2003 р.