ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 28/37
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
розглянув Верхньодніпровської об'єднаної державної
касаційну податкової інспекції Дніпропетровської області
скаргу
на постанову від 11.11.2003
Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
у справі № 28/37
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом українсько-російського сільськогосподарського
закритого акціонерного товариства "РА", м.
Верхньодніпровськ
до Верхньодніпровської об'єднаної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2003 року українсько-російське сільськогосподарське
закрите акціонерне товариство "РА" пред'явило в суді позов до
Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 23.01.2003 № 36/476 яким нараховані
фінансові санкцій за порушення термінів розрахунків при здійснені
операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму
21772,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідно до Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
у разі прийняття судом позовної заяви резидента про
стягнення з нерезидента заборгованості, терміни, передбачені ст. 2
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зупиняються і пеня за їх порушення в
цей період не сплачується.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.09.2003 позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області від 23.01.2003
№ 36/457 на суму 21772,10 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
11.11.2003 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін судові інстанції
виходили з того, що акт на підставі якого було прийнято податкове
повідомлення-рішення містить суперечливі відомості і не відповідає
вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим не може бути
підставою для нарахування фінансових санкцій взагалі. Податковим
органом пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД
нарахована з пропуском у 1095 днів, встановлених Законом України
№ 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Разом з тим вказав, що терміни нарахування пені, передбачені ст.
ст. 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зупиняються в разі прийняття судом
або арбітражним судом, Міжнародним комерційним судом чи Морською
арбітражною комісією при ТПП України позовної заяви резидента про
стягнення заборгованості з нерезидента у зв'язку з чим пеня за їх
порушення не сплачується.
В касаційній скарзі Верхньодніпровська об'єднана державна
податкова інспекція Дніпропетровської області просить рішення
господарського суду і постанову апеляційного господарського суду
скасувати та прийняти нове рішення про залишення позову без
задоволення, посилаючись на порушення положень Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
Закону України "Про Міжнародний комерційний арбітраж" та положень
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
він є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)
визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
У цих статтях пеня за порушення резидентами термінів, передбачених
ст. ст. 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не передбачена як один з видів
податків або зборів. Тому обов'язок резидента у сплаті пені за
порушення ним термінів, передбачених ст. ст. 1 та 2 Закону, не
відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового
боргу.
Наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав
приймати податкове повідомлення-рішення яким визначати пеню за
порушення позивачем термінів, передбачених ст. ст. 1 і 2 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
податковим зобов'язанням.
Враховуючи викладене, висновок апеляційного господарського суду
щодо пропущення податковою інспекцією процесуального строку 1095
днів для визначення податкового зобов'язання відповідно до п. п.
15.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є помилковим.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
державні податкові
інспекції вправі за наслідками документальних перевірок
безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією
статтею.
Задовольняючи позов, судові інстанції належним чином не з'ясували
обставини виникнення пені і її розмір.
При цьому вони прийшли до правильного висновку, що дата звернення
резидента до арбітражного суду з позовом до нерезидента про
стягнення заборгованості за експортно-імпортним контрактом, є
датою прийняття позовної заяви, з якої терміни, передбачені
статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зупиняються і пеня за їх
порушення в цей період не сплачується.
Зазначений висновок суду відповідає положенням таких процесуальних
інститутів як "Порушення провадження у справі та підготовка
матеріалів до розгляду у першій інстанції" та "Вирішення
господарських спорів у першій інстанції".
З огляду на викладене, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи необхідно врахувати наведене і вирішити
спір у відповідності з вимогами закону і обставинами справи.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної
податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити
частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
11.11.2003 та рішення від 01.09.2003 господарського суду
Дніпропетровської області у справі № 28/37 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.