ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 12/583
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Телекомпанія "М", м. Одеса (далі - ТОВ "Телекомпанія "М")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004
зі справи № 12/583
за позовом ТОВ "Телекомпанія "М"
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,
м. Київ (далі - Національна рада)
про визнання недійсними рішень Національної ради від 15.10.2003
№ 1270 та від 29.10.2003 № 1363; зобов'язання визнати ТОВ
"Телекомпанія "М" переможцем конкурсного відбору на право
користування 57 телевізійним каналом у місті Одесі та видати
названій телерадіоорганізації ліцензію на право користування цим
каналом,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю
"Телекомпанія "АТВ", м. Одеса (далі - ТОВ "Телекомпанія "АТВ").
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача: не з'явились, відповідача: не з'явились, третьої особи:
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2003 позов
задоволено: визнано недійсними рішення Національної ради від
15.10.2003 № 1270 та від 29.10.2003 № 1363; Національну раду
зобов'язано визнати ТОВ "Телекомпанія "М" переможцем конкурсного
відбору на право користування 57 телевізійним каналом (далі - ТВ
каналом) у місті Одесі та видати названій телерадіоорганізації
ліцензію на право користування цим каналом. Рішення суду першої
інстанції по суті спору, з посиланням на припис частини дев'ятої
статті 14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (3759-12)
, мотивовано тим, що оспорювані ТОВ "Телекомпанія "М"
рішення Національної ради видано відповідачем з порушенням вимог
чинного законодавства України, а позивач має переважне право під
час конкурсного відбору на інші канали мовлення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 змінено рішення господарського суду міста Києва від
20.11.2003 у цій справі: рішення суду першої інстанції скасовано у
частині зобов'язання Національної ради визнати ТОВ "Телекомпанія
"М" переможцем конкурсного відбору та видачі останньому ліцензії
на право користування 57 ТВ каналом у місті Одесі; резолютивну
частину рішення суду першої інстанції викладено в такій редакції:
"Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним рішення
Національної ради від 15.10.2003 № 1270. Визнати недійсним рішення
Національної ради від 29.10.2003 № 1363". Постанову суду
апеляційної інстанції, з посиланням на припис пункту 2 статті 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК), мотивовано тим, що за наслідками уточнення та доповнення ТОВ
"Телекомпанія "М" своїх позовних вимог предметом судового розгляду
залишились лише вимоги про визнання недійсними рішень Національної
ради від 15.10.2003 № 1270 та від 29.10.2003 № 1363, а отже суд
першої інстанції вийшов за межі вимог, заявлених позивачем.
ТОВ "Телекомпанія "М" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2004 і
залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від
11.12.2003 з цієї справи. Мотивом касаційної скарги, з посиланням
на статтю 110-10 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, зазначено те, що апеляційною
інстанцією помилково визначено відмову ТОВ "Телекомпанія "М" від
своїх позовних вимог про зобов'язання Національної ради визнати
ТОВ "Телекомпанія "М" переможцем конкурсного відбору на право
користування 57 ТВ каналом у місті Одесі та видати названій
телерадіоорганізації ліцензію на право користування цим каналом.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги. Представники ТОВ "Телекомпанія "М" та Національної ради в
судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту вставлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність
підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на
таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- з 1996 року ТОВ "Телекомпанія "М" здійснювало разом з іншими
телерадіоорганізаціями ліцензійне мовлення на 31 ТВ каналі у місті
Одесі;
- після оголошення Національною радою конкурсу на право
користування 57 ТВ каналом у місті Одесі року ТОВ "Телекомпанія
"М" подано у встановленому порядку заяву для участі в конкурсі на
право користування цим каналом мовлення;
- ТОВ "Телекомпанія "АТВ", яке раніше не здійснювало ліцензійне
мовлення, також подало заяву для участі в конкурсі на право
користування 57 ТВ каналом у місті Одесі;
- заяви для участі в конкурсі на право користування 57 ТВ каналом
у місті Одесі було також подано ТОВ "ТРК "К", ТОВ "ТРК "МО", ТОВ
"ОНЮА "А", ТОВ "Телерадіомовна компанія "Л", які не мали
пріоритетного права на цей канал мовлення;
- згідно з рішенням Національної ради від 15.10.2003 № 1270
переможцем конкурсного відбору на право користування 57 ТВ каналом
у місті Одесі визнано ТОВ "Телекомпанія "АТВ";
- згідно з рішенням Національної ради від 29.10.2003 № 1363 ТОВ
"Телекомпанія "АТВ" видано ліцензію на право користування 57 ТВ
каналом у місті Одесі;
Причиною подання касаційної скарги стало питання про обсяг вимог,
заявлених позивачем у цій справі.
Судом першої інстанції вирішено спір по суті з усіх вимог
позивача:
- про визнання недійсними рішень Національної ради від 15.10.2003
№ 1270 та від 29.10.2003 № 1363;
- зобов'язання визнати ТОВ "Телекомпанія "М" переможцем
конкурсного відбору на право користування 57 телевізійним каналом
у місті Одесі та видати цій телерадіоорганізації ліцензію на право
користування цим каналом.
Судом апеляційної інстанції у цій справі визначено, що за
наслідками уточнення та доповнення ТОВ "Телекомпанія "М" своїх
вимог предметом судового розгляду залишилися лише вимоги про
визнання недійсними рішень Національної ради від 15.10.2003 № 1270
та від 29.10.2003 № 1363, а отже суд першої інстанції вийшов за
межі вимог, заявлених позивачем.
Згідно з частиною четвертою статті 22 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет
позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання
встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках,
передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись
від позову або зменшити розмір позовних вимог.
У позовній заяві ТОВ "Телекомпанія "М" містяться вимоги про
зобов'язання визнати ТОВ "Телекомпанія "М" переможцем конкурсного
відбору на право користування 57 ТВ каналом у місті Одесі та
видати цій телерадіоорганізації ліцензію на право користування цим
каналом. Судовими інстанціями не встановлено подання позивачем
заяви, в якій прямо викладено відмову від частини своїх вимог,
заявлених у позовній заяві. З огляду на цю обставину висновок суду
апеляційної інстанції про відмову позивача від частини своїх вимог
є помилковим, а отже зазначеним судом порушено вимоги статті 101
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про дотримання
Національною радою встановлених законодавством правил конкурсного
відбору між заявниками на отримання ліцензії на право користування
каналом мовлення та правомірність видачі цієї ліцензії.
Згідно з частиною тринадцятою статті 5 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
до кола основних функцій
Національної ради відноситься, зокрема, видача
телерадіоорганізацім на конкурсній основі ліцензій на право
використання каналу мовлення та часу мовлення.
Відповідно до статті 14 цього Закону ( 3759-12 ) (3759-12)
:
під час проведення конкурсного відбору між заявниками на отримання
ліцензії Національна рада враховує: інтереси телеглядачів та
радіослухачів; необхідність захисту загальнонаціональних
інтересів, поширення культурних цінностей; необхідність більш
повного висвітлення позицій різних соціальних груп в теле- і
радіопрограмах; відповідність умов, зазначених у заяві про видачу
ліцензії, конкурсним умовам; відповідність технічних можливостей
та творчого потенціалу в організації телерадіомовлення заявленим
характеристикам, зобов'язанням телерадіоорганізацій щодо ведення
соціального мовлення; попереднє користування каналом мовлення
(частина шоста);
Телерадіоорганізації, які здійснювали ліцензійне мовлення разом з
іншими телерадіоорганізаціями на одному каналі мовлення, мають
пріоритетне право під час конкурсного відбору на інші канали
мовлення, аналогічні по території розповсюдження сигналу (частина
сьома).
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України
"Про Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
Національна рада видає телерадіоорганізаціям на
конкурсній основі ліцензії на мовлення, кабельне мовлення,
ретрансляцію, проводове (кабельне) мовлення та час мовлення.
Порядок видачі ліцензій визначається Законом України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
та положенням про порядок
ліцензування телерадіомовлення ( z0673-03 ) (z0673-03)
, яке розробляється
Національною радою і підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції
України. А згідно зі статтею 24 цього Закону ( 3759-12 ) (3759-12)
Національна рада розробляє та затверджує положення про умови
конкурсу на отримання ліцензії ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
та публікує його у
засобах масової інформації.
Відповідно до пункту 4.2 Положення про порядок ліцензування
телерадіомовлення ( z0673-03 ) (z0673-03)
, затвердженим рішенням Національної
ради України з питань телебачення і радіомовлення від 07.07.2003
№ 938, рішення про видачу ліцензії приймається Національною радою
після визначення переможця конкурсного відбору і оформляється
протоколом, який підписується в ході засідання Національної ради у
порядку, визначеному статтею 36 Закону України "Про Національну
раду України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
.
У пункті 6 Положення про умови конкурсу на отримання ліцензії
( v0478295-03 ) (v0478295-03)
, затвердженого рішенням Національної ради від
13.09.2001 № 357 (в редакції рішення Національної ради України від
16.04.2003 № 478), зазначено, зокрема, що:
у повідомленні про конкурсний відбір зазначаються, зокрема,
конкурсні умови, визначені Національною радою щодо мовлення на
кожному з каналів (кожній частоті);
конкурсні умови визначаються Національною радою під час прийняття
рішення про проведення конкурсного відбору. Вони мають містити
вимоги щодо програмної концепції каналу (частоти) мовлення, а
також щодо технічних особливостей та соціальних аспектів мовлення.
Судовими інстанціями правильно задоволено вимоги позивача про
визнання недійсними рішень Національної ради від 15.10.2003 № 1270
та від 29.10.2003 № 1363, оскільки відповідачем у процесі
конкурсного відбору на отримання ліцензії на право користування 57
ТВ каналом у місті Одесі проігноровано пріоритетне право ТОВ
"Телекомпанія "М" перед ТОВ "Телекомпанія "АТВ" на користування
цим каналом мовлення і тим самим порушено припис частини сьомої
статті 14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (3759-12)
.
Судом першої інстанції у цій справі розглянуто по суті і
задоволено вимоги позивача про зобов'язання Національної ради
визнати ТОВ "Телекомпанія "М" переможцем конкурсного відбору на
право користування 57 ТВ каналом у місті Одесі та видати цій
телерадіоорганізації ліцензію на право користування цим каналом.
Однак судом першої інстанції не враховано, що, з огляду на зміст
цих вимог, позивач звернувся до суду за таким видом судового
захисту, який не передбачений чинним законодавством України. Суд
не має повноважень зобов'язувати відповідний державний орган
визнати конкретну телерадіоорганізацію переможцем конкурсного
відбору на отримання ліцензії на право користування каналом
мовлення та видати їй таку ліцензію. Відповідно до частини другої
статті 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у
встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів
України. Тому провадження у справі за цими вимогами підлягає
припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного рішення судових інстанцій у цій справі
підлягають зміні.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Телекомпанія "М" зі справи № 12/583 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 зі справи № 12/583 змінити:
2.1. Виключити з мотивувальної частини постанови абзаци третій,
четвертий, п'ятий і шостий на сторінці 3;
2.2. У пункті 2 резолютивної частини постанови:
- абзац другий викласти у такій редакції: "Позов задовольнити
частково";
- доповнити пункт абзацами п'ятим і шостим такого змісту:
"Припинити провадження зі справи за вимогою товариства з обмеженою
відповідальністю "Телекомпанія "М" про зобов'язання Національної
ради України з питань телебачення і радіомовлення визнати ТОВ
"Телекомпанія "М" переможцем конкурсного відбору на право
користування 57 телевізійним каналом у місті Одесі.
Припинити провадження зі справи за вимогою товариства з обмеженою
відповідальністю "Телекомпанія "М" про зобов'язання Національної
ради України з питань телебачення і радіомовлення видати ТОВ
"Телекомпанія "М" ліцензію на право користування 57 телевізійним
каналом у місті Одесі."
У зв'язку з цим абзаци п'ятий і шостий вважати відповідно абзацами
сьомим і восьмим.
3. В інший частині постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20.01.2004 зі справи № 12/583 залишити без
змін.