ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2004                                Справа N 12/152

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого                   Овечкіна В.Е.,

суддів:                       Чернова Є.В.

                              Цвігун В.Л.

                  За участю представників сторін:

від позивача

від відповідача

розглянувши касаційну скаргу  Кіровоградської митниці

на постанову                  від 19.11.2003

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі                      № 12/152

за позовом                    ПТПК “Полімекс”

до                            1.Кіровоградської митниці

3-тя особа                    2.УДК в Кіровоградській області -

                              ТОВ “Н-КТБ”

про   стягнення 87 357,14 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від

04.09.2003  р. у справі № 12/152 (суддя Макаренко Т.В.)  позовні

вимоги  залишені  без задоволення. Рішення  мотивовано  тим,  що

19.11.02 р. посадові особи відповідача видали позивачеві  картку

відмови у пропуску на митну територію України (відривний талон).

У  талоні  відмови  відповідач зазначив, що причиною  відмови  є

невизначеність   валюти  платежу  у  зовнішньої   господарському

контракті    та    відсутність    підстав    для    застосування

вексельної]форми сплати ПДВ. 20.11.02 р. позивач усунув  одну  з

причин шляхом підписання зовнішньоекономічного контракту №  7-р'

від 14.10.02 р., в якому вказав валюту платежу.

Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від

23.12.02  р.  визнано частково недійсним рішення Кіровоградської

митниці про відмову у пропуску на митну територію.

Рішення  суду  мотивовано тим, що позивач  вдруге  звернувся  за

митним   оформленням   тільки  31.03.02  року,   отже,   тривале

перебування  товару під митним контролем сталося з  вини  самого

позивача.

Щодо  конкретних вимог про відшкодування шкоди,  то  позивач  не

надав       суду      доказів      проведення      підприємством

“Кіровоградспецтехнологія” попередньої оплати  до  26.11.02  р.,

доказів,  які  б свідчили, що позивач вживав заходи  щодо  зміни

терміну  поставки  товару.  Тому перерахувавши  штрафні  санкції

своєму контрагенту позивач сприяв збільшенню своїх збитків.

Що стосується відшкодуванню відсотків по кредитному договору, то

позивач  не  надав  доказів  про те,  що  сплата  ним  відсотків

пов'язана з відмовою у митному оформленні.

Таким   чином,   суд  першої  інстанції  дійшов   висновку   про

відсутність  протиправності  у діях  відповідачів,  їх  вини  та

причинного зв'язку між діями відповідачів та заподіяною шкодою.

Колегія  суддів  Дніпропетровського апеляційного  господарського

суду   (у  складі  Гол.-Білецької  Л.М.,  суддів  Ільєнок  Т.В.,

Кузнецової  І.Л.),  здійснюючи перевірку рішення  в  зв’язку  зі

скаргою  позивача, постановою від 19.11.2003  рішення  у  справі

скасувала, позовні вимоги задовольнила.

Постанова  у  справі  мотивована тим, що між  незаконними  діями

відповідача-1  і  заподіяною шкодою  є  безпосередній  причинний

зв’язок    і    правові   підстави   покладення    на    митницю

відповідальності за заподіяну шкоду.

Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому

засіданні і зазначає таке.

Як  свідчать матеріали справи, суд апеляційної інстанції  дійшов

висновку   щодо  наявності  підстав  віднесення  на  відповідача

збитків позивача, що виникли з відсотків за користування коштами

згідно кредитного договору № 198 від 23.10.2002.

Разом   з   тим  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій   не

витребувані  і  не  вивчені документи, які б підтверджували  або

спростовували  сплату штрафних санкцій в сумі  6827,80  грн.  за

прострочення погашення кредиту.

Зазначені  обставини  мають  істотне  значення  для  правильного

вирішення  спору,  вони  можуть бути встановлені  підчас  нового

розгляду справи.

Враховуючи   наведене,  колегія  суддів  дійшла  висновку   щодо

наявності підстав для скасування рішення та постанови у справі з

метою  всебічного і повного встановлення всіх важливих фактичних

обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись  положеннями  ст.ст. 80, 108, 111-5,  111-7  –  111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.   Касаційну   скаргу  Кіровоградської  митниці   задовольнити

частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 19.11.2003 у справі № 12/152 скасувати, справу направити  на

новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.