ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 6/29
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши Донецької залізниці в особі Дебальцевської
касаційну скаргу дирекції залізничних перевезень Донецької
залізниці
на постанову від 01.07.2003 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 6/29 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Донецької залізниці в особі Дебальцевської
дирекції залізничних перевезень Донецької
залізниці
до ТОВ “А”
про стягнення 1306645,42 грн.
В С Т А Н О В И В:
Донецька залізниця в особі Дебальцевської дирекції залізничних
перевезень Донецької залізниці у лютому 2003 року звернулася в
господарський суд Дніпропетровської області з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю “А” про стягнення
1306645,42 грн. боргу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.04.2003 р. у справі № 6/29 стягнуто з відповідача – ТОВ “А”,
м. Дніпропетровськ на користь позивача – Донецької залізниці
1306645,42 грн. основного боргу, 1700 грн. держмита.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 01.07.2003 р. рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 10.04.2003 р. у справі № 6/29 скасовано, в позові
відмовлено. Постанова мотивована тим, що висновок суду першої
інстанції про виникнення у ТОВ “А” перед залізницею
заборгованості внаслідок неналежного виконання ТОВ “А” своїх
зобов'язань за договором № Д/НХ-02654/Ню від 05.06.2002 р. не
ґрунтується на матеріалах справи.
В своїй касаційній скарзі Донецька залізниця просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 01.07.03 і залишити без змін рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 10.04.03 у справі № 6/29. Скаржник
вважає, що постанова від 01.07.03 прийнята з неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд
погодився з висновком суду першої інстанції в тому, що між
позивачем і відповідачем склалися господарські зв'язки і
відповідач мав перед позивачем заборгованість у сумі 1306645,42
грн., яка підтверджена актом звірки від 2.11.01 р. (т. 1 л.
справи 5-8). Проте, вважає скаржник в результаті неналежного
дослідження матеріалів справи суд апеляційної інстанції зробив
невірний висновок у тому, що позов до суду виник на підставі
невиконання договору № Д/НХ-02654/НЮ від 5.06.02 р. (т. 1 л.с.
11-12). На думку скаржника, такий висновок є помилковим тому,
що у позовній заяві посилання на вказаний договір робиться не як
на підставу виникнення господарських зв'язків по поставці
вугілля, а як на додатковий доказ, який підтверджує
заборгованість відповідача перед позивачем (т.1 л.с.3).Скаржник
стверджує, що він у суді документально доказав, що господарські
зв'язки між позивачем та відповідачем виникли на підставі
письмових заяв відповідача на поставку вугілля у 2001 р,
оригінали вказаних листів, як докази, було пред'явлено суду
першої інстанції і їх копії приєднано до справи (т.1 л.с.
45-46). Проте, зауважує скаржник, судом апеляційної інстанції ці
докази не досліджені, правова оцінка їм не дана, чим порушено
вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо об'єктивності та всесторонності вивчення
матеріалів справи. Апеляційним господарським судом не досліджено
і не дано правової оцінки ще одному письмовому доказу
господарських зв'язків між позивачем та відповідачем, які
склалися у 2001 році, а саме – відомості відвантаження продуктів
збагачення за нарядами ТОВ “А” з ДВАТ ЦЗФ “Д” вугілля
Дебальцевського РП-5 від 01.08.01 р. (на цей час РП-5
перейменовано на Дебальцевську дирекцію залізничних перевезень)
(т.2 л.с.132-134). Вказана відомість повагонно підтверджує
відправку вугілля на адресу підприємств, споживачів вугілля, за
нарядами відповідача, і повністю повагонно відповідає акту
прийома-передавання вугілля від 02.11.01 р., який затверджено
підписами і печатками відповідача (т. 1 л.с. 6-8). В касаційній
скарзі зазначено, що в результаті допущених порушень
процесуального права Дніпропетровський апеляційний господарський
суд дійшов невірного висновку про те, що судом першої інстанції
неправильно застосовано норми матеріального права. Апеляційний
господарський суд не погодився з тим, що підставою для позову є
невиконання відповідачем вимог ст.ст. 161, 162 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Але, зауважує скаржник, ст. 161
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлені
строки відповідно до вказівок закону, договору, а при
відсутності вказівок – відповідно до вимог, що звичайно
ставляться. Такою вимогою про розрахунок за одержане
відповідачем вугілля була претензія, направлена йому ще в грудні
2001 року (т.1, л.с.9). На односторонню відмову відповідача від
виконання своїх обов'язків по розрахунку за вугілля вказує те,
що відповідач не приймав ніяких заходів з погашення
заборгованості протягом довгого часу, починаючи з 2001 року. На
цей час заборгованість не погашено. Виходячи з вищевикладеного,
скаржник вважає висновок апеляційного господарського суду про
невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального
права безпідставним, а також вважає, що місцевим господарським
судом Дніпропетровської області було правильно застосовано норми
матеріального права, повно і всебічно досліджено матеріали
справи, докази Донецької залізниці, чого не було зроблено
господарським апеляційним судом, який зосередив в основному
увагу на доводах апеляційної скарги відповідача.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
позивача, перевіривши правильність застосування
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові
господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у
справі внаслідок господарських зв'язків, що склалися між ними, у
відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі
1306645,42 грн.
Судами попередніх інстанцій не повністю з'ясовані всі обставини
справи, зокрема, не з'ясовано з яких підстав виникло
зобов'язання у відповідача сплатити позивачу спірну суму, строк
виконання цього зобов'язання, а також не дано повної оцінки
доказів для встановлення наявності чи відсутності обставин, на
яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в
порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не були всебічно і
повне розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень
касацўйної інстанції щодо перевірки повноти встановлення
обставин справи у рішенні або постанові господарського суду,
передбачених частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відсутність якої унеможливлює
правильність застосування норм матеріального права при вирішенні
спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що прийняті у справі судові рішення та постанова
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до
уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та
в залежності від встановленого і відповідно до чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України:
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Донецької залізниці в особі Дебальцевської
дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
01.07.2003 р. у справі № 6/29 задовольнити частково.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 01.07.2003 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 10.04.2003 р. у справі № 6/29
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського
суду Дніпропетровської області.