ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 2/725-27/291
Вищий господарський суд України у складі:суддя Москаленко В.С. -
головуючий, судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П.,
за участю представників сторін :
позивача - А.А.А.,
відповідача - Б.Б.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
H-ському районі м. Львова (далі - Управління ПФУ)
на рішення господарського суду Львівської області від
23-28.10.2003 p. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 12.01.2004 p.
зі справи № 2/725-27/291
за позовом Управління ПФУ
до науково-виробничого підприємства "XXX" (дочірнього підприємства
відкритого акціонерного товариства "YYY"), м. Львів (далі - НВП
"XXX")
про стягнення 5447,98 грн. і про визнання недійсними довідок про
науковий стаж роботи,
ВСТАНОВИВ:
Управління ПФУ подало до господарського суду Львівської області
позов до НВП "XXX" про стягнення суми 5447,98 грн. - витрат на
виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсій, призначених
згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, та сумою пенсій, обчисленою відповідно до
інших законодавчих актів, і про визнання недійсними виданих НВП
"XXX" довідок про науковий стаж роботи.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23-28.10.2003
(суддя Судова-Хомюк Н.М.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2004
(колегія суддів у складі: Зданкевич З.І. - головуючий, судді
Онишкевич В.В. і Слука М.Г.), провадження у справі в частині
визнання недійсними довідок від 26.08.99 № 67, від 06.08.99 №
67/1, від 19.06.2000 № 16к припинено на підставі пункту 1 частини
першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України); в частині стягнення 5447,98 грн.
у задоволенні позову відмовлено.
У прийнятті зазначених рішення та постанови судові інстанції
виходили з того, що: спір про визнання недійсними зазначених
довідок не підлягає розгляду в господарських судах України;
Управління ПФУ не спростувало належними засобами доказування
відомості, зазначені НВП "XXX" у цих довідках, а отже, не довело
факту призначення пенсії та її виплату особі, яка не мала права на
її отримання, тобто сума 5447,98 грн. не є шкодою, що підлягала б
відшкодуванню позивачеві у справі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Управління ПФУ просить оскаржувані рішення та постанову судових
інстанції в частині відмови у стягненні суми 5447,98 грн.
скасувати і прийняти нове рішення про стягнення цієї суми на
користь Пенсійного фонду України. Скаргу мотивовано порушенням
судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі статей
62 і 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
,
статті 31 Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні
установи" ( 3814-12 ) (3814-12)
, пункту 20 Порядку підтвердження наявного
трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової
книжки ( 637-93-п ) (637-93-п)
; у скарзі зазначається, що довідки про стаж
роботи видано не уповноваженою на це особою, а тому вони не могли
братися до уваги у призначенні пенсій, і позивачеві завдано шкоду
в сумі призначеної і виплаченої пенсії, тобто 5447,98 грн.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги
та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції з
урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Управлінням ПФУ на підставі статті 24 Закону України "Про
наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
було
призначено пенсії колишнім працівникам НВП "XXX", зокрема, В.В.В.;
трудовий стаж наукової роботи обчислено згідно з виданими НВП
"XXX" довідками від 26.08.99 № 67, від 06.08.99 № 67/1, від
19.06.2000 № 16к;
- дані, зазначені в названих довідках, відповідають дійсності,
тому факт завдання шкоди не підтверджено.
Відповідно до частини другої статті 101 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
підприємства та організації
несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам
або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання
пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів,
і відшкодовують її.
Пунктом 1 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою
пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам
державних бюджетних установ і організацій, науковим
(науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних
підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і
науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою
відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право
зазначені особи ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 13.12.2000 № 1826 відповідно до частини
шостої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, передбачено, що цей Порядок регулює
питання фінансування та виплати різниці між сумою пенсії,
призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних
бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним)
працівникам державних небюджетних організацій згідно із Законом
України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
,
та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих
актів, на яку мають право зазначені особи.
Згідно з пунктом 6 названого Порядку ( 1826-2000-п ) (1826-2000-п)
в разі
ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації
фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок їх
правонаступників.
У касаційній скарзі зазначено, - і зазначалося також у позовній
заяві та апеляційній скарзі Управління ПФУ, - що відповідач не є
правонаступником державного підприємства та не мав права видавати
довідки фізичним особам про її науковий стаж роботи на іншому
підприємстві.
Саме цим скаржником обґрунтовується недостовірність відповідних
документів.
Однак судовими інстанціями оцінки зазначених доводів позивача не
здійснено та не встановлено факт правонаступництва НВП "XXX" щодо
державної бюджетної установи (організації) чи державної
небюджетної організації й відтак - наявності в нього повноважень
стосовно видачі довідок про науковий стаж роботи.
Відповідні обставини входять до предмету доказування в даній
справі та мають значення для правильного вирішення спору.
Не з'ясувавши їх, судові інстанції припустилися неправильного
застосування приписів частини першої статті 4-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
що прийняття судового
рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та
частини першої статті 43 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
У новому розгляді справи господарського суду слід встановити
зазначені в цій постанові обставини, дати їм належну правову
оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі м.Львова задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
23-28.10.2003 p. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 12.01.2004 p. зі справи № 2/725-27/291
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської
області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко