ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 2-6/11526-03
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув Суб’єкта підприємницької діяльності Китаєва
касаційну скаргу О.П.
на постанову від 21.10.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-6/11526-03 господарського суду АР Крим
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Китаєва
О.П.
до Армянської міської ради;
Відділу комунального майна Армянської міської
ради;
Суб’єкта підприємницької діяльності Сокол
Надії Васильовни
про визнання недійсним рішення конкурсної комісії та розірвання
договору купівлі-продажу
У справі взяли участь представники
позивача: не з’явилися
відповідача:: не з’явилися
У березні 2002 року приватний підприємець Китаєв О.П. звернувся
до суду з позовом до Армянської міської ради АР Крим про
визнання недійсним рішення конкурсної комісії з продажу об’єктів
комунальної власності відповідача від 26.12.01 про продаж
приміщення магазину “Петрович”. Позивач уточнив свої вимоги та
доповнив позов вимогою про розірвання договору купівлі - продажу
магазину “Петрович” від 17.01.02, укладеного між Армянською
міською радою та підприємцем Сокол Н.В. та зобов’язати
відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу магазину
“Петрович”.
Рішенням господарського суду АР Крим від 18.09-04.10.02 визнано
недійсним договір купівлі-продажу державного майна “Магазин
“Петрович” від 17.01.02, укладений між Армянською міською радою
та приватним підприємцем Сокол Н.В.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.11.02 рішення господарського суду АР Крим залишено без
змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.03
касаційні скарги Армянської міської ради та приватного
підприємця Сокол Н.В. задоволено, попередні судові рішення
скасовано.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.08.03 провадження по
справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(суддя Шкуро В.Н.). Ухвалу мотивовано тим, що Сокол Н.В. у
відносинах із Армянською міською радою по приватизації магазину
“Петрович” виступала в якості фізичної особи, а не як суб’єкт
підприємницької діяльності, тому спір не підлягає розгляду в
господарських судах України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.10.03 ухвалу господарського суду АР Крим від 19.08.03
залишено без змін з тих же підстав (судді: Т.Видашенко
–головуючий, Л.Заплава, В.Гонтарь).
Не погоджуючись з винесеною постановою апеляційного
господарського суду, позивач - суб’єкт підприємницької
діяльності Китаєв О.П. , звернувся з касаційною скаргою, в якій
просить оскаржувану постанову скасувати посилаючись на те, що
судом не взято на увагу, що Сокол Н.В. придбала об’єкт як
суб’єкт підприємницької діяльності та з метою здійснення
підприємницької діяльності. Що судом порушені вимоги ст. 2
Закону України “Про приватизацію невеликих державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
, якою зазначено, що суб’єктами
приватизації можуть бути громадяни без зазначення їх статусу.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.
Між товариством покупців - колективом перукарні “Салон краси” та
приватним підприємцем Китаєвим О.П. було укладено два договору
суборенди чистини площі перукарні під магазин строком з
01.08.2000 до 01.02.2000 та відповідно з 01.02.2000 до 01.07.01
(а.с. 10-13).
Розпорядженням Армянського міського Голови від 14.11.01 № 513
“Про приватизацію об’єктів комунальної власності”, на підставі
рішення 19 сесії 23 скликання від 27.12.2000 № 224 доручено
провести приватизацію об’єктів, в т.ч. приміщення “Салону
краси”.
21.12.01 на засіданні конкурсної комісії (протокол № 4, а.с.
82т.2) було затверджено умови конкурсу з продажу вбудованого
приміщення магазину “Петрович” та визначено учасників конкурсу –
фізичних осіб: Сокол Н.В., Китаєв О.П. , Шерстобітов В.О.,
Травіна І.А..
26.12.01 на засіданні конкурсної комісії (протокол № 15, а.с. 83
т.2) визнали переможцем конкурсу з продажу приміщення магазину
“Петрович” – частини “Салону краси” Сокол Н.В.
27.12.01 Розпорядженням Армянського міського Голови затверджено
остаточним переможцем конкурсу Сокол Н.В.
17.01.02 між Армянською міською радою та Сокіл Н.В. було
укладено договір купівлі - продажу державного майна, якій було
нотаріально засвідчено (а.с.131 т.1).
Статтею 5 Закону України “Про приватизацію невеликих державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
зазначено, що покупцями об'єктів малої
приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи.
З ухвали господарського суду АР Крим від 01-03.07.02 вбачається,
що позивач звернувся з заявою про уточнення позовних вимог,
просив визнати недійсним та розірвати договір купівлі-продажу
державного майна, укладеним між Армянською міською радою та
підприємцем Сокол Н.Н. (а.с.17 т.2).
Відповідно до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам
підвідомчі справи у спорах, про визнання недійсними актів з
підстав, зазначених у законодавстві.
Касаційна інстанція Вищого господарського суду України в
постанові від 12.06.03 зазначила вказівки, які повинен був
виконати суд першої інстанції при новому розгляді справи.
Згідно ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться
у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду
першої інстанції під час нового розгляду справи.
Суди попередніх інстанції цих вимог не виконали.
На підставі викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку, що
попередні судові інстанції при винесенні ухвали та постанови у
справі порушили норми процесуального та матеріального права, що
є підставою для їх скасування.
При повторному розгляді справи необхідно ретельно, повно
дослідити докази, обставини справи, надати їм належну юридичну
оцінку та винести рішення керуючись діючим законодавством.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності Китаєва
О.П. задовольнити.
2. Постанову від 21.10.03 Севастопольського апеляційного
господарського у справі № 2-6/11526-03 господарського суду АР
Крим скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду АР Крим.