Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2004 Справа N 2-16/10658-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, судді: Продаєвич Л.В.,
Суддів: Бур’янової С.С.,Стратієнко Л.В.,
розглянувши у Кримського республіканського відділення
відкритому Фонду соціального захисту інвалідів
судовому засіданні України, м. Сімферополь
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 05.11.2003р.
зі справи № 2-16/10658-2003 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Кримського республіканського відділення
Фонду соціального захисту інвалідів
України, м. Сімферополь
до дочірнього підприємства “Сонет” ВАТ
“Центральний гірно-збагачуваний
комбінат”, Сімферопольський р-н
про стягнення 5014,70 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Окунєв І.С. (на підставі доручення від
10.02.2004р. № 01-1/81);
від відповідача: Ніколюк Д.А. (на підставі доручення від
15.02.2004р. № 04-4/61).
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду.
В С Т А Н О В И В:
Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів України на підставі ст. 19 Закону України “Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
заявлено
позов до ДП “Сонет” ВАТ “Центральний гірно-збагачуваний
комбінат” про стягнення 5014,70грн. - заборгованості за одне
незайняте інвалідом місце.
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від
28.08.-02.09.2003р. (суддя Омельченко В.А.), позов задоволено.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем не виконані вимоги
ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
згідно з яким підприємства,
установи і організації незалежно від форм власності і
господарювання, на яких працює інвалідів менше, ніж встановлено
нормативом, зобов’язані щорічно відраховувати до відділень Фонду
України соціального захисту інвалідів в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі цільові кошти на
створення робочих місць, призначених для працевлаштування
інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та
професійної реабілітації.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.11.2003р. (судді: Маслова З.Д. – головуючий, Видашенко
Т.С., Лисенко В.А.) апеляційна скарга дочірнього підприємства
“Сонет” задоволена, рішення господарського суду скасоване, в
задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що
відповідна кількість робочих місць у відповідача в період 2002
року була створена і крім того підприємство було збиткове.
В касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної
інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без
змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, дослідивши правильність застосування
господарськими судами норм матеріального та процесуального права
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав:
За приписом статті 19 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
(в редакції Закону
України від 05.07.2001р.). для підприємств (об'єднань), установ
і організацій незалежно від форми власності і господарювання
встановлюється норматив робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - у кількості одного робочого місця. Керівники
підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від
форми власності і господарювання у разі незабезпечення
зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому
законом порядку.
Згідно зі ст. 20 цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
підприємства
(об'єднання), установи і організації незалежно від форми
власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів
менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою
статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням
Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції,
сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної
плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі,
організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і
організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку,
який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду
України соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та
використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів
України.
Такий порядок встановлено Постановою КМУ від 28.12.2001р. № 1767
( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
.
Цим порядком визначено, що підприємства, на яких працює 15 і
більше чоловік реєструються у відділенні Фонду України
соціального захисту інвалідів і щороку не пізніше 1.02.подають
до відділення фонду звіт про зайнятість та працевлаштування
інвалідів за формою, затвердженою Держкомстатом.
Із наданого ДП “Сонет” ВАТ “Центральний гірно-збагачуваний
комбінат” до Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів України за встановленою формою
звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2002р.
вбачається, що чисельність інвалідів, які повинні працювати на
робочих місцях, створених відповідно чотирьох відсотковому
нормативу складає 1 особу, фактично на підприємстві у 2002р.
працював один інвалід -Віщеревич А.О. Частиною 1 ст. 20 Закону
України та п. З Порядку, затвердженого Постановою КМУ від
28.12.2001р. № 1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
встановлено, що
підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від
установленої нормативом. .., сплачують відповідним відділенням
Фонду штрафні санкції.
Зазначені штрафні санкції сплачуються підприємством самостійно
не пізніше 15.04.року, що настає за звітним. У разі несплати
штрафних санкцій у встановлений термін, відділення Фонду
вживають заходи щодо їх стягнення у судовому порядку, що і було
зроблено позивачем в даному випадку.
За приписами ст. 18 Закону України № 875-ХІІ ( 875-12 ) (875-12)
, п. 10
Положення „Про організацію робочих місць та працевлаштування
інвалідів” ( 314-95-п ) (314-95-п)
, затвердженого Постановою КМУ від
03.05.1995р. № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється
центральним органом виконавчої влади з питань праці...,
органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями
інвалідів.
Пунктом 5 Положення ( 314-95-п ) (314-95-п)
на підприємство покладено
обов’язок розробляти заходи щодо створення робочих місць для
інвалідів, інформувати центри зайнятості, місцеві органи
соціального захисту населення та відділення Фонду соціального
захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць
для працевлаштування інвалідів. А згідно п. 3 Положення
створеним вважається робоче місце інваліда, яке, зокрема,
введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
З урахуванням визначених норм законодавства доводи скаржника,
викладені в касаційній скарзі стосовно неналежного виконання
відповідачем вимог діючого законодавства щодо зобов’язання
створення робочих місць для працевлаштування інвалідів,
атестації створених місць, інформування органів про їх
створення, колегією до уваги не приймаються як безпідставні.
Стосовно твердження скаржника про те, що інвалід фактично
відпрацював у 2002р. три місяці, слід зауважити, що Закон
України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”
( 875-12 ) (875-12)
не встановлює залежність сплати підприємством
штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту
інвалідів України від кількості відпрацьованого інвалідом часу
на цьому підприємстві.
Крім того, як вбачається з декларації про прибуток підприємства
та фінансового звіту відповідача за 2002 рік підприємство
працювало збитково та не мало прибутку (а.с. 39-42), що було
враховано апеляційним господарським судом при прийнятті
оскаржуваної постанови та стало додатковою підставою для відмови
у задоволенні позовних вимог Кримському республіканському
відділенню Фонду соціального захисту інвалідів України.
За таких обставин, постанова севастопольського апеляційного
господарського судуду відповідає матеріалам справи і вимогам
закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду
апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів України залишити без задоволення,
а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
вўд 05.11.2003р. зі справи № 2-16/10658-2003 без змін.