ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.03.2004                                     Справа N 20-8/162

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючого Першикова Є.В.

                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м. P-ська

на постанову від 27.10.03 p.

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі №20-8/162

господарського суду м.Севастополя

за позовом Управління пенсійного фонду України у  H-ському  районі

м. P-ська

до ДПІ у H-ському районі м. P-ська

про   стягнення 311,04 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

Рішенням господарського  суду  м.Севастополя (суддя Ткаченко М.І.)

від 21.08.03 позов  задоволено  з  посиланням  на  обгрунтованість

позовних вимог.

Постановою колегії     суддів    Севастопольського    апеляційного

господарського суду від 27.10.03  у  складі:  головуючого  Лисенко

В.А.,  суддів:  Латиніної О.А.,  Видашенко Т.С.  рішення місцевого

господарського суду у даній справі залишено без змін.

ДПІ у   H-ському   районі   м.   P-ська   звернулась   до   Вищого

господарського  суду  України  із  касаційною скаргою на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду,  вважаючи,  що

дана  постанова  прийнята  внаслідок неправильного застосування та

порушення норм матеріального права,  а саме  Закону  України  "Про

державну  службу"  ( 3723-12  ) (3723-12)
        ,  а тому просить її скасувати,  в

позові відмовити.

Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши

касаційну  скаргу  ДПІ  у  H-ському районі м.  P-ська на постанову

Севастопольського апеляційного  господарського  суду,  перевіривши

наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а

також правильність застосування норм матеріального права відзначає

наступне:

Господарськими судами  обох  інстанцій  при  розгляді  справи було

встановлено.  що  19.06.02  відповідачем  була  надана  Управлінню

пенсійного  фонду  України  у  H-ському  районі м.  P-ська довідка

№10156/05-005 про заробітну плату державного  службовця  -  А.А.А.

для  нарахування  пенсії.  У грудні 2002 року працівниками відділу

пенсійного забезпечення  Управління  пенсійного  фонду  України  у

H-ському районі м. P-ська при перевірці правильності перерахування

пенсії А.А.А.  у вищезгаданій  довідці  була  знайдена  помилка  в

частині зазначення процентної ставки за вислугу років.  Статтею 33

Закону України "Про  державну  службу"  ( 3723-12  ) (3723-12)
          передбачена

надбавка  за  вислугу  років державним службовцям в залежності від

стажу  державної  служби.  Для  державних  службовців,  чий   стаж

перевищує 10 років,  передбачена надбавка в розмірі 20%, а не 40%,

як зазначено в довідці від 19.06.02.  в зв'язку  з  чим  позивачем

була  витребувана  нова  довідка,  яку  відповідач надав 19.12.02.

Таким чином,  наданням нової довідки  про  заробіток  з  уточненим

показником  надбавки за вислугу років ДПІ визнала допущену помилку

у виданій раніше довідці.

В результаті  перерахунку  з  явилась  переплата  пенсії  по  вині

відповідача у розмірі 311.04 грн.

На підставі  ст.8  Закону  України  "Про   пенсійне  забезпечення"

( 1788-12  ) (1788-12)
          виплата  пенсій  здійснюється  за   рахунок   коштів

Пенсійного фонду України.

Відповідно до  ст.101 Закону України "Про  пенсійне  забезпечення"

( 1788-12   ) (1788-12)
           підприємства   та   організації   несуть   майнову

відповідальність  за  збитки,  спричинені  громадянам  та  державі

внаслідок несвоєчасного  оформлення  або  представлення  пенсійних

документів,   а  також  за  видачу  недостовірних  документів,  та

відшкодовують їх.

Згідно імперативних  вимог   ст.ст.111-5,   111-7   Господарського

процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція на

підставі вже  встановлених  фактичних  обставин  справи  перевіряє

рішення  місцевого  господарського  суду чи постанову апеляційного

господарського суду виключно на предмет правильності  застосування

згаданими    господарськими    судами    норм    матеріального   і

процесуального права,  тобто,  в межах юридичної оцінки  фактичних

обставин справи.

Касаційна інстанція   не   має  права  встановлювати  або  вважати

доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних

доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти

докази.

З урахуванням наведеного,  колегія  суддів  вважає.  що  постанова

апеляційного  суду  відповідає  чинному  законодавству  і має бути

залишена без змін.

Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого

Господарського суду України,

                           ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу ДПІ у H-ському  районі  м.  P-ська  залишити  без

задоволення.

Постанову Севастопольського  апеляційного  господарського суду від

27.10.03 p. у справі №20-8/162 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді :    Г.Савенко

           І.Ходаківська