ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2004 Справа N Д 28/28
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому Селянського(фермерського)
судовому засіданні касаційну господарства "А"
скаргу
у справі № Д28/28
на постанову від 15.09.2003р.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
за позовом Синельниківської об'єднаної
державної податкової інспекції
до Селянського(фермерського)
господарства "А"
Приватного підприємства "К"
про визнання недійсним договору
№ 2/01-02П
від 01.02.2003р.
Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулась
до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
визнання недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
угоди від 01.04.2003р. № 2/01-02П укладеної між
Селянським (фермерським) господарством "А2" (далі за текстом СФГ
"А-2") та приватним підприємством "К" (далі за текстом ПП "К"), як
такої, що укладена з боку останнього з метою, завідомо суперечною
інтересам держави з застосуванням наслідків, передбачених вказаною
нормою.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.04.2003 позовні вимоги задоволене в повному обсязі, визнано
недійсним договір від 01.04.2003р. № 2/01-02П укладений між СФГ
"А-2" та ГШ "К", зобов'язано ГШ "К" повернути СФГ "А-2" кошти у
розмірі 5897,56 грн., отриманні на підставі договору 01.04.2003р.
№ 2/01-02П, що визнаний недійсним; з СФГ "А-2" стягнуто в доход
Державного бюджету України 5897,6грн.
Рішення суду мотивоване доведеністю умислу з боку ПП "К" на
укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та
суспільства відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
з посиланням на рішення місцевого суду Жовтневого
району м. Києва, яким визнано недійсними установчі документи 111-1
"К" з огляду на створення підприємства без мети здійснення
фінансове - господарської діяльності.
За апеляційною скаргою СФГ "А-2" Дніпропетровський апеляційний
господарський суд переглянув рішення господарського суду в
апеляційному порядку та постановою від 15.09.2003 р. залишив
рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.-
06.05.2003р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
СФГ "А-2" подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, в якій просить її скасувати, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, а саме статті 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
;
скаржник посилається на недоведеність наявності умислу у ГШ "К" на
ухилення від сплати податків під час укладення оскаржуваної угоди,
у зв'язку з чим суд неправомірно застосував наслідки статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідь судді та пояснення присутніх в судовому
засіданні представників позивача та представника СФГ "А-2" з
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують
основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
Згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи
встановлено, що ПП "К" за період своєї діяльності звітності до
Державної податкової інспекції не подавало, податків не
нараховувало та не сплачувало, підприємство зареєстроване на осіб,
які не приймали участі в реєстрації підприємства та його
діяльності, що стало підставою визнання недійсним статуту ПП "К"
рішенням від 25.09.2001р. Жовтневого районного суду м. Києва.
За встановлених обставин, судова колегія вважає, що господарські
суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що
угода від 01.04.2003р. № 2/01-02П укладена між Селянським
(фермерським) господарством "А-2" та приватним підприємством "К"
укладена з боку останнього з метою ухилення від сплати податків,
тобто з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а
тому, обґрунтовано у відповідності з положеннями статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, визнана недійсною.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04-
06.05.2003р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.09. 2003 року у справі № Д28/28
залишити без зміни, касаційну скаргу Селянського(фермерського)
господарства "А"' - без задоволення.