ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2004                                     Справа N 277/5-01

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ТОВ “А”

скаргу

на ухвалу                    Київського апеляційного

                             господарського суду від 01.10.2003

                             року

у справі за позовом          ТОВ “А”

до                           ТОВ аграрно – екологічної фірми “Є”

про   стягнення 17 299,43 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від

01.10.2003  року  позивачу відмовлено  у  прийнятті  апеляційної

скарги  на  ухвалу  господарського суду  Київської  області  від

19.06.2003  р.  з мотивів неподання належних доказів  надіслання

копії  скарги іншій стороні та подання апеляційної скарги  після

закінчення  строку, встановленого для її подання, без клопотання

про відновлення цього строку.

У  касаційній  скарзі  позивач  посилається  на  неправомірність

відмови   у  прийнятті  апеляційної  скарги  і  просить   ухвалу

апеляційного  суду  скасувати, а справу направити  до  суду  для

порушення апеляційного провадження.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення представників  позивача,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова

колегія  вважає,  що  скарга  підлягає  задоволенню  виходячи  з

наступного.

Передбачений  ст.  93  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          строк  подання

апеляційної  скарги  на  ухвалу  господарського  суду  Київської

області  від 19.06.2003 року припав на 29.06.2003 р.,  який  був

неробочим  днем і відповідно до ст. 51 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

днем  закінчення  строку  вважається робочий  день,  а  оскільки

першим  робочим днем було01.07.2003 року то подання  апеляційної

скарги  у  цій  день  свідчить про дотримання  позивачем  строку

подачі  апеляційної  скарги  і висновки  апеляційного  суду  про

пропуск цього строку безпідставні.

ст.  94  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          вимагає  надсилання  копії

апеляційної скарги іншій стороні у справі, на підтвердження чого

позивач надав квитанцію від 01.07.2003 року.

Визнаючи  цю  квитанцію недостовірним доказом  надсилання  копії

скарги   іншій   стороні  суд  послався  на  відсутність   опису

вкладення.

Проте наведені мотиви недостовірності доказів не ґрунтуються  на

правових   нормах,  зроблені  без  належної   перевірки   і   не

спростовують доводи позивача про дотримання ним вимог ст. 94 ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а  тому і  не  могли  бути  самостійною

підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

За таких обставин, коли висновки суду не відповідають наявним  у

справі матеріалам ухвала апеляційного суду про повернення скарги

не  може  залишатись  без змін і підлягає скасуванню,  а  справа

направлення   до  суду  для  вирішення  питання  про   порушення

апеляційного провадження.

Враховуючи    наведене,   керуючись   ст.ст.    111-9,    111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду   від

01.10.2003  року  – скасувати, а справу направити  до  суду  для

вирішення питання про порушення апеляційного провадження.