ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2004 Справа N 258/16-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Науково-виробничої корпорації "АЦ"
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 21.10.2003 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 25
господарського суду Київської області
за позовом Науково-виробничої корпорації "АЦ"
до Тетіївської міжрайонної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2003 року,
залишеною без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.10.2003р., у справі № 25 за позовом
Науково-виробничої корпорації "АЦ" до Тетіївської міжрайонної
державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення було призначене бухгалтерську експертизу,
провадження у справі було зупинене.
В касаційній скарзі та доповненні до касаційної скарги позивач
просить постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду
скасувати, посилаючись на порушення ст. ст. 41, 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Відповідач не скористався процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача,
який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням відповідача № 0000862331/3 від 11.07.2003р. було
донараховане позивачу податку на додану вартість та застосовано
фінансові санкції, всього на суму 286662 грн.
Вказане рішення відповідача було прийнято на підставі висновків
акту від 22.11.2002р. № 302 про результати зустрічної перевірки
НВК "АЦ" з питання взаємовідносин з ВАТ "КЦ" у червні-вересні
2002р.
Актом встановлено, що позивач в порушення пп. . 3.1.1 п. 3.1.
статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
після продажу ВАТ "КЦ" продукції податкові
декларації по податку на додану вартість в податкову інспекцію не
подав. Таким чином, за результатами перевірки позивачу
донарахований податок на додану вартість в сумі 220174 грн. та
застосовані штрафні санкції на суму 66488 грн., про що свідчить
додане до матеріалів справи податкове повідомлення рішення від
11.07.2003р. № 0000862331/3 (а.с.59).
Згідно ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для роз'яснення питань, що
виникають при вирішенні господарського спору і потребують
спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському
суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.
Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в
ухвалі.
З урахуванням зазначеного, колегія суду вважає, що суд першої
інстанції міг з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду
справи призначити експертизу по справі для встановлення
відповідності висновків вказаного акту перевірки бухгалтерським
документам підприємства щодо донарахування податку на додану
вартість та податку на прибуток, оскільки в цьому випадку,
відповідно до зазначеного в ухвалі суду, необхідне детальне
проведення звірки бухгалтерських документів підприємства з
обґрунтуванням та висновками акту, що потребує бухгалтерських та
економічних знань і є можливим при здійсненні судовобухгалтерської
експертизи.
Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду,
щодо безпідставності посилань позивача на той факт, що можливість
встановити порушення відповідача при прийнятті оспорюваного
повідомлення-рішення вбачається з наданих до суду документів.
Справа № 25 на момент винесення оспорюваної ухвали по суті не
розглянута, прерогатива призначення судової експертизи належить
суду, отже, згідно статті 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції також правомірно
не прийняв до уваги твердження позивача про порушення місцевим
судом при прийнятті ухвали його права на висвітлення необхідних
для проведення експертизи питань, оскільки останній не надав
апеляційній інстанції доказів звернення до місцевого суду з певним
колом питань, крім того, матеріали справи не містять відповідного
клопотання позивача.
Оскільки ухвали суду підлягають оскарженню лише у випадках,
передбачених ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", а оскарження ухвали в частині призначення експертизи
оскарженню не підлягає, то ухвала суду першої інстанції може бути
оскаржена лише в частині зупинення провадження по справі. При
цьому, відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у разі
призначення господарським судом експертизи зупинення провадження у
справі є правом суду. До того ж, доводів щодо непогодження з
ухвалою суду через процесуальні порушення саме в частині зупинення
провадження по справі, позивач в касаційній скарзі не навів.
Колегія суду вважає, що наявність виправлених в подальшому певних
неточностей в текстах ухвалених судових актів, яких припустилися
попередні судові інстанції, не може бути підставою для їх
скасування, оскільки, таке не потягло за собою прийняття
неправильного по суті рішення, а є лише технічними помилками
(описками).
Беручи до уваги все наведене та вимоги процесуального
законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Науково-виробничої корпорації "АЦ" від
21.11.2003 року № 888/14 на постанову Київського апеляційного
cnqond`pq|jncn суду від 21.10.2003 року у справі № 25 залишити без
задоволення а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 21.10.2003 року у справі № 25 - без змін.