Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2004 Справа N 33/533
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у Шевченківському районі м.
Києві Києва
касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного
господарського суду
від 4 листопада 2003р.
за позовом Державної податкової інспекції
у Шевченківському районі м.
Києва
до Приватного підприємця Ш-ва
В.В.
про стягнення за рахунок активів боргу у сумі 1405 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, повідомлені належно.
від відповідача.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва
у липні 2003р. заявлений позов про стягнення боргу, за рахунок
активів боржника у сумі 1405 грн, зі сплати єдиного податку за
червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень
2002 року.. Позовні вимоги обґрунтовані приписами підпункту 3.1.1
статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з огляду на те, що станом на 20.05.2003р.
відповідач, як платник єдиного податку, має заборгованість у сумі
1405 грн., яка в добровільному порядку приватним підприємцем не
сплачена.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11 серпня 2003р.,
ухваленим суддею, позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м.
Києва задоволені в частині стягнення 605 грн податкового боргу.
Рішення суду в цій частині мотивоване приписами підпункту 6.3.2
пункту 6.3 статті 6 та підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. У рішенні суду зазначено про те, що податковою
службою надіслано відповідачу першу податкову вимогу від
12.06.2002 № 1/3742 на суму податкового боргу 205 грн., і другу
податкову вимогу від 15.08.2002 № 2/4203 на суму податкового боргу
605 грн. В решті позову відмовлено з огляду на те, що позивачем не
надано доказів на підтвердження надіслання відповідачу податкових
вимог на суму податкового боргу у розмірі 800 грн. Водночас,
рішенням встановлений факт недоїмки у відповідача з єдиного
податку на суму 1405 грн. станом на 20.05.2003 р.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 4 листопада
2003р перевірене рішення Господарського суду м. Києва залишив без
змін з ти же підстав, а апеляційну скаргу Державної податкової
інспекції у Шевченківському районі м. Києва - без задоволення.
Постанова апеляційного суду вмотивована приписами підпункту 6.2.1
пункту 6.2 статті 6 та підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
оскільки ДПІ не надало доказів надіслання відповідачеві податкових
вимог на суму 800 грн. Зазначено про те, що податкова служба не
надала доказів щодо скасування чи визнання недійсними першої
податкової вимоги від 12.06.2002 № 1/3742 та другої податкової
вимоги від 15.08.2002 № 2/4203.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного
суду прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі і
задовольнити позовні вимоги ДПІ у повному обсязі. Податкова служба
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд, на її думку,
невірно застосував приписи пункту 3.1.1 статті 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, якими
передбачено примусове стягнення активів платника податків в
рахунок погашення його податкового боргу. ДПІ зауважує на приписах
підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким визначено
кількість та строки формування податкових вимог. При цьому,
консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій
вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до
виставлення другої податкової вимоги, а друга податкова вимога має
містити лише суму податкового боргу, який виник до дати її
формування. Наголошує на положеннях підпункту "а" пункту 4.1
статті 4 Порядку направлення органами державної податкової служби
України податкових вимог платникам податків ( z0595-01 ) (z0595-01)
,
затвердженого наказом ДПА України від 3.07.2001 № 266, яким
передбачено, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі
на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників,
які ведуться в органах ДПС.
Приватним підприємцем Ш-вим В.В. відзив на касаційну скаргу не
надіслано.
Вищий господарський суд України заслухавши суддю доповідача та
представника відповідача, перевіривши правильність застосування
судами першої і апеляційної інстанцій приписів матеріального і
процесуального законодавства, визнає касаційну скаргу такою що не
підлягає задоволенню.
Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджено під
час здійснення апеляційного провадження, що сума податкового боргу
підприємця з єдиного податку нарахована Державною податковою
інспекцією у Солом'янському районі не оскаржувалась відповідачем в
порядку адміністративного оскарження.. Приписами Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений
порядок погашення податкового боргу платника податків за
узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення стягнення
на активи платника податків за узгодженим податковим
зобов'язанням.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цім Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання,
податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого
платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у
встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого
податкового зобов'язання.
Приписами пункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В
інших випадках платники податків самостійно визначають черговість
та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів,
вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно
до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення - звернення
стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його
податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким
платником податків. У зв'язку з цим передбачений підпунктом 3.1.1
пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
судовий порядок звернення стягнення
на активи платника поширюється лише на випадки, коли сума
податкового боргу попередньо не узгоджена з платником. Цим же
Законом визначений і порядок погашення податкового боргу платника
податків за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок
звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим
податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1
пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли інші,
передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом
стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх
недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника
податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку,
обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму
податкового боргу або його частини. Продаж інших активів
здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу.
За таких обставин, місцевий і апеляційний господарський суд,
правомірно відмовили ДПІ у задоволенні позовних вимог з огляду на
наведені статті Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, хоча підстави для відмови визначили
помилково. В цій частині змінюється мотивувальна частина рішення і
постанови. В частині задоволення позову на суму 605 грн рішення
підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишаються без задоволення
повністю. З огляду на зазначене доводи касаційної скарги
визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 4
листопада 2003 у справі № 33/533 змінити.
У задоволенні позову на суму 1405 грн. відмовити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі міста Києва залишити без задоволення.