ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18.03.2004 Справа N 23/217-03-7158
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003р.
у справі № 23/217-03-7158 Господарського суду Одеської
області
за позовом ТОВ “Ширяєвський “Коопзаготпромторг”
до Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
Управління Державного казначейства в Одеській
області
про Стягнення бюджетної заборгованості
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – 1: Солоденко О.О., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
ТОВ „Ширяєвський „КООПЗАГОТПРОМТОРГ” звернувся до суду з позовом
та уточненням до нього про стягнення із Державного бюджету
України ПДВ в сумі 100 тис. грн. за податковими деклараціями
з ПДВ за листопад 2001р. на суму 59436 грн. і квітень 2002р. у
сумі 40564 грн., шляхом перерахування на рахунок в установі
банку.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2003р.
(суддя Владимиренко С.В.), яке залишено без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003р.(колегія суддів Поліщук Л.В., Бандура Л.І., Туренко
В.Б.) позов задоволене частково в сумі 99898 грн., а саме: по
уточненій податковій декларації з ПДВ за листопад 2001р. на суму
59334 грн. та по уточненій податковій декларації з ПДВ за
квітень 2002р. на суму 40564 грн. з посиланням на положення
п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. зі змінами та
доповненнями та ст. 4 Указу Президента України “Про деякі зміни
в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
№ 857/98 від 07.08.1998р.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Одеської області від
10.10.2003р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 03.12.2003р. і відмовити позивачу в задоволенні
позовних вимог.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Держбюджету України протягом місяця наступного після
подачі декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом зазначеного в
цій нормі строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник
податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутись до господарського суду з позовом про
стягнення коштів з бюджету.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Факт наявності спірних сум бюджетної заборгованості по уточненій
податковій декларації з ПДВ за листопад 2001р. на суму 59334
грн. та по уточненій податковій декларації з ПДВ за квітень
2002р. на суму 40564 грн. перед позивачем встановлений
господарським судом.
Виходячи із встановлених господарським судом обставин справи
колегія суддів зазначає, що постанова Одеського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003р. прийнята у відповідності до
вимог Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Посилання податкової інспекції на Наказ Державної податкової
адміністрації України № 139 від 25.03.1998 року., зокрема на
відсутність актів зустрічних перевірок, не може бути взято до
уваги, оскільки податковим органам надано право здійснювати
вищезазначені перевірки, але не проведення таких перевірок та
відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування
ПДВ встановлений Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському
районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003р. у справі № 23/217-03-7158 Господарського суду
Одеської області залишити без змін.