ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2004                                       Справа N 20/252

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “ДЗ”

скаргу

на постанову                 Донецького апеляційного

                             господарського суду від 05.11.2003

                             року

у справі за позовом          ТОВ “Б”

до                           ВАТ “ДЗ”

про   стягнення 305 523,28 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  червні  2003  року ТОВ “Б” звернулось до суду з  позовом  про

стягнення з ВАТ “ДК” 300000 грн., як плати за простим векселем №

66335593352753,  емітованим  відповідачем  30.03.2000  року,  та

5523,28 грн. відсотків.

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  11.07.2003

року,  залишеним  без  змін постановою  Донецького  апеляційного

господарського суду від 05.11.2003 р., позов задоволено.

У   касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  неправильне

застосування   судом  норм  матеріального  права,   помилковість

висновків щодо права вимоги оплати векселя, оскільки він не  був

пред’явлений  до  оплати та не опротестований і просить  рішення

місцевого  господарського  суду та постанову  апеляційного  суду

скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги  судова

колегія  вважає,  що скарга не підлягає задоволенню  виходячи  з

наступного.

Відповідно до умов договору міни від 18.06.2003 року  позивач  є

векселедержателем   простого  векселя  №   663335593352753   від

30.03.2000  року у якому відповідач, як векселедавець  зазначив,

що він підлягає оплаті через два роки після пред’явлення.

Згідно  ст.  35  Уніфікованого закону про переказні  векселі  та

прості  векселі,  положення  якої застосовуються  і  до  простих

векселів,  строк  платежу за переказним  векселем,  що  підлягає

сплаті  у  визначений  строк від пред’явлення  визначається  або

датою акцепту, або датою протесту.

Вексель,  щодо  якого  виник  спір  пред’явлено  відповідачу   і

акцептовано  ним 08.02.2001 року, а тому місцевий  господарський

суді  апеляційний суд прийшли до правильного висновку, що  строк

платежу настав 08.02.2003 року і позивач вправі вимагати  оплати

векселя,  а тому підстав для скасування постановлених по  справі

судових  рішень про задоволення позову з наведених у  касаційній

скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Донецького  апеляційного господарського суду від 05.11.2003  р.,

без змін