ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.03.2004                                       Справа N 13/573

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючого Першикова Є.В.

              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в

H-ському районі м. Р-ськa

на постанову від 13.11.03 p.

Запорізького апеляційного господарського суду

у справі №13/573

господарського суду Запорізької області

за позовом  Управління  Пенсійного фонду України в H-ському районі

м. Р-ськa

до ВАТ "ХХХ"

про   стягнення 19204,90 грн.

                 за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

Рішенням господарського суду  Запорізької  області  (суддя  Серкіз

В.Г.)   від   14.08.03   в   позові  відмовлено  з  посиланням  на

неправомірність позовних вимог.

Постановою колегії суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:  головуючого Коробки Н.Д.,  суддів:  Радченко О.П.,

Кагітіної Л.П.  від 13.11.03 рішення місцевого господарського суду

залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в H-ському  районі  м.  Р-ськa

звернулось  до  Вищого  господарського  суду України із касаційною

скаргою  на  постанову  Запорізького  апеляційного  господарського

суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного

застосування та порушення норм матеріального права, а тому просить

її скасувати.

Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши

касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду  України  в  H-ському

районі   м.   Р-ськa   на   постанову   Запорізького  апеляційного

господарського  суду,  перевіривши  наявні  матеріали  справи   на

предмет   правильності  їх  оцінки  судом,  а  також  правильність

застосування норм матеріального права відзначає наступне:

Управління Пенсійного фонду України в H-ському  районі  м.  Р-ськa

звернулось  з  позовом  про  стягнення з відповідача 17962,16 грн.

витрат на виплату пенсій на пільгових умовах за 2001-2002 роки, та

шіст місяців 2003 року,  600 грн. штрафних санкцій та 1002,07 грн.

пені (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог)

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи

державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові

особи зобов язані діяти тільки на підставі,  в межах повноважень і

засобами, які передбачені Конституцією та законами України.

Закон України  "Про  порядок   погашення   зобов'язань   платників

податків    перед   бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"

( 2181-14  ) (2181-14)
          є  спеціальним  законом,  яким  встановлено  порядок

погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами

та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,

по  податкам  і  зборам  (обов'язковим  платежам),  нарахування та

сплати пені і штрафних санкцій,  які застосовуються  до  платників

податків контролюючими органами.

Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного  фонду

України  (п.п.2.2.2  п2.2  ст.2  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ) з питань визначення

податкового боргу по збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
          заклади

Пенсійного  фонду  України  являються  контролюючими  органами  по

внескам до Пенсійного фонду України і,  як зазначено  в  п.п.2.2.1

п.2.1  ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  мають право здійснювати перевірки

своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.

Органами, уповноваженими   здійснювати   заходи    по    погашенню

податкового  боргу  (органами стягнення),  відповідно до п.п.2.3.1

п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         являються виключно податкові органи,

а також державні виконавці в межах їх компетенції.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового

зобов'язання  в  установлені  строки,  податковий  орган  надсилає

такому  платнику  податків  податкові  вимоги.  Якщо  контролюючий

орган,  що провів  процедуру  узгодження  суми  податкового  зобов

язання  з  платником  податків,  не  є  податковим органом,  такий

контролюючий  орган  надсилає  відповідному   податковому   органу

подання  про  здійснення  заходів  з  погашення  податкового боргу

платника податків,  а також розрахунок його розміру,  на  підставі

якого  податковий орган надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2

ст.6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону  України  від

21.12.2000 № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         у випадку,  якщо платник податків не

сплачує узгоджену суму (господарськими судами було встановлено, що

спірна  сума  є узгодженою) податкового зобов'язання у встановлені

строки,  податковий  орган  направляє  такому  платнику  податкові

вимоги.

Таким чином,  господарський  суд  при прийнятті рішення правомірно

зазначив,  що відповідно до чинного законодавства тільки податкові

органи  вправі  звертатись  за  стягненням  несплачених податкових

зобов язань.

З урахуванням викладеного,  колегія суддів  вважає,  що  постанова

Запорізького  апеляційного  господарського суду відповідає чинному

законодавству і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого

Господарського суду України,

                           ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду  України  в  H-ському

районі м. Р-ськa залишити без задоволення.

Постанову Запорізького   апеляційного   господарського   суду  від

13.11.03 p. у справі №13/573 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді :    Г.Савенко

           І.Ходаківська