Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2004 Справа N 11/298
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Лубенської об'єднаної державної
судовому засіданні в м. податкової інспекціїї
Києві
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
Господарського суду
№ 11/298
від 14 жовтня 2003 року
за позовом Відкритого акціонерного
товариства "ЛФ"
до Лубенської об'єднаної державної
податкової інспекціїї
про Визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Лубенської
ОДПІ від 15.11.2002 року
№ 0002612301/0 в частині застосування
штрафних санкцій на суму 51730 грн.
30 коп.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились ( повідомлені про час та місце
розгляду належним чином)
від відповідача: присутні
Відкрите акціонерне товариство "ЛФ" у червні 2003р. звернулося до
господарського суду Полтавської області з позовом про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від
15.11.2002 року № 0002612301/0 в частині застосування штрафних
санкцій на суму 51730 грн. 30 коп. за порушення законодавства, яке
регулює обіг готівкових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим,
що з боку товариства не припущені порушення вимог Указу Президента
України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
. При цьому позивач
зауважував на відсутності у нього заборгованості по податках, а
відтак він правомірно здійснював виплати на оплату праці з виручки
від реалізації продукції та інших касових надходжень.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24 липня
2003року., що прийняте суддею задоволені позовні вимоги про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Лубенської
ОДПІ від 15.11.2002 року № 0002612301/0 у сумі 51730 грн. 30 коп.
з посиланням на те, що Закон України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачає випадку згідно якого
пеня нарахована органами податкової інспекції за порушення
термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
включається до податкового боргу платника податків. Харківський
Апеляційний господарський суд у складі головуючого та суддів
постановою від 14 жовтня 2003 року перевірене рішення
господарського суду Полтавської області залишив без змін з тих же
підстав які зазначені в рішенні місцевого суду, а апеляційну
скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції без
задоволення.
Лубенська ОДПІ вважає, що постанова Харківського апеляційного
господарського суду прийнята з порушенням матеріального права.
Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення та
постанову у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити
Відкритому акціонерному товариству "ЛФ" у позові.
Лубенська ОДПІ посилається на те, що єдиним законодавчим актом,
яким регулюється питання стягнення податкових боргів є Закон
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Скаржник зауважує, що у позивача мало місце порушення Указу
Президента України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
за яке йому була нарахована пеня, а відтак
він повинен був здійснювати виплати, пов'язані з оплатою праці
виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків. На його
думку висновок попередніх судових інстанцій про відсутність у
позивача податкового боргу є помилковим, оскільки порядок
стягнення нарахованої пені за таке правопорушення регулюється
приписами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відкрите акціонерне товариство "ЛФ" відзив на касаційну скаргу не
надіслало.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді,
переглянув матеріали справи і касаційну скаргу у присутності
представників Скаржника, які підтримали свої доводи, та відзначає
наступне.
Податковим повідомленням-рішенням Лубенської об'єднаної державної
податкової інспекції від 15.11.2002 № 0002612301/0 товариству
визначена до сплати сума штрафних (фінансових) санкцій, зокрема, у
розмірі 51730,28 грн. за порушення норм з регулювання обігу
готівки, передбачених вимогами статті 1 Указу Президента України "
Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
. Оспорюване податкове
повідомлення-рішення відповідача прийняте на підставі акта від
08.11.2002 року, № 23-126/323 складеного за результатами перевірки
Відкритого акціонерного товариства "ЛФ" за друге півріччя 2001
року та перше півріччя 2002 року з питань дотримання вимог чинного
податкового законодавства. Перевіркою було встановлено порушення
позивачем підпункту 2.12, пункту 2 Положення про ведення касових
операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою
Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
, яким передбачено, що готівкова виручка підприємств,
крім готівки, одержаної з банку та не використаної за
призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб,
що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення
розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за
податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що
мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою
праці виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.
Згідно статті 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
у разі порушення юридичними особами всіх форм
власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними
громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами
підприємницької діяльності, а також постійними представництвами
нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється
підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у
національній валюті, що встановлюються Національним банком
України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Зокрема, за зазначене порушення - у розмірі здійснених виплат.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом. Приписами частини 4 статті 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
визначено, що
передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до
державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб,
зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової
служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань
державної контрольноревізійної служби, фінансових органів та
органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому
законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення
перевірок або на день одержання органами державної податкової
служби зазначених подань. Тобто встановивши порушення, податкові
органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у
порядку та розмірах, встановлених законом.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 15.11.2002
№ 0002612301/0, яким позивачеві, зокрема, визначено суму штрафних
санкцій у розмірі 51730 грн. 30 коп. за порушення норм з
регулювання обігу готівки, прийняте на підставі приписів підпункту
4.2.2 статті пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Проте, судами помилково залишено без уваги визначення повноважень
ДПІ на застосування процедури порядку погашення зобов'язань,
передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення податковою службою
порушення норм з регулювання обігу готівки. Оскільки, відповідно
до ввідної частини Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з
питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності
. Саме цим Законом і
запроваджене поняття податкового повідомлення, як письмового
повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків
сплатити суму визначену контролюючим органом. Приписи Інструкції
про порядок застосування та стягнення сум
штрафних/фінансових/санкцій органами державної податкової служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23
березня 2001 року за № 268/5459, не можуть розширювати коло
правовідносин на які поширюється названий Закон.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для
висновку про відповідність оскарженого податкового повідомлення
приписам підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та статті 1 Указу
Президента України " Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Оскільки мотиви, наведені в рішенні місцевого суду та постанові
апеляційного суду не призвели до неправильного прийняття судових
рішень у цій справі, ці рішення слід залишити без змін, а
касаційну скаргу Лубенської ОДПІ без задоволення з мотивів,
наведених у постанові касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 24 липня 2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 14 жовтня 2003року у справі № 11/298 господарського суду
Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Лубенська ОДПІ без задоволення.