ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18.03.2004 Справа N 03/204-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова
на постанову від 17.07.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 03/204-03 Господарського суду Харківської
області
за позовом ДПІ у Московському районі м. Харкова
до ТОВ “Славія +”
ПП “Укрпродукт-2002”
про визнання угоди недійсною
За участю представників сторін:
позивача – Межирицький А.О., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2003
року по справі № 03/204-03 (суддя Подобайло З.Г.), яке залишено
без змін постановою від 17.07.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Бур’янова С.С., Білоконь
Н.Д., Фоміна В.О.) у задоволенні позовних вимог щодо визнання
недійсною угоди укладеної між відповідачами відмовлено з тих
підстав, що позивачем не доведено наявність умислу при укладенні
відповідачами спірної угоди на досягнення мети, що суперечить
інтересам суспільства та держави (ст. 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду
Харківської області та постанову від 17.07.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду з підстав неправильного
застосування ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, і прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, суд виходив із того, що позивачем не доведена
наявність в діях відповідачів мети, завідомо суперечної
інтересам держави і суспільства, та спрямованість цих дій на
приховування від оподаткування доходів.
Зазначений висновок було зроблено судом першої та апеляційної
інстанцій без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як того
вимагає стаття 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
При визначенні умислу підприємства на несплату податків судом не
дано належної оцінки фактам, встановленим в рішенні місцевого
суду Петровського району м. Донецька від 17.09.2002 року, яким
було визнано недійсним Статут приватного підприємства
„Укрпродукт-2002” та свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта
підприємницької діяльності ПП „Укрпродукт -2002”.
Вказаним рішенням встановлено, що засновник приватного
підприємства „Укрпродукт-2002” Городнічев О.О. зареєстрував
підприємство на прохання знайомого за винагороду,
пўдприємницькою не займався і не мав такого наміру.
Господарським судом першої та апеляційної інстанцій зазначені
обставини справи залишені поза увагою, а також не дотримано
вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої
рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною. Вирішуючи спір про визнання угоди
недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до угод,
укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Вищевказані обставини не були взяті до уваги та не оцінювались
судом належним чином при винесенні рішення та постанови по
справі, а також не досліджувалось обставини щодо створення
приватного підприємства „Укрпродукт-2002” з метою здійснення
незаконної фінансово-господарської діяльності та завідомо
ухилення від сплати податків.
У зв'язку з цим судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському
районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову від 17.07.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду Харківської
області від 20.05.2003 року по справі № 03/204-03 скасувати.
Справу № 03/204-03 направити на новий розгляд до Господарського
суду Харківської області.