ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2004 Справа N 02-03/955
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 06.01.2004 p.
відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 08.12.2003 p. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 02-03/955 господарського суду Чернігівської
області
за позовом Закритого акціонерного товариства "XXX"
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську
про визнання недійсною постанови ДПІ у м. Н-ську № 16 від 18.09.
2003 p.
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "XXX" звернулось до господарського Чернігівської області з
позовом про визнання недійсною постанови ДПІ у м. Н-ську № 16 від
18.09.2003 про проведення вилучення документів.
Ухвалою від 19.09.2003 господарський суд Чернігівської області
відмовив у прийнятті вказаної позовної заяви на підставі пункту 1
статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
з тих підстав, що заява не підлягає розгляду в
господарських судах України.
Зокрема, ухвала мотивована Законом України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, відповідно до якого органи державної
податкової служби мають право вилучати у підприємств, установ,
організацій документи, що свідчать про приховування об'єктів
оподаткування, несплату податків, інших платежів та Інструкцією
про порядок вилучення посадовими особами органів державної
податкової служби України у підприємств, установ та організацій
документів, що свідчать про приховування об'єктів оподаткування,
несплату податків та інших платежів, затвердженою Наказом
Державної податкової адміністрації України № 316 від 01.07.1998,
згідно якої, якщо під час перевірки встановлено факт приховування
об'єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів, то
вилучення документів проводиться на підставі письмово мотивованої
постанови органу державної податкової служби.
Суд дійшов висновку, що оспорювана постанова не є актом в
розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
; винесена в процесі проведення документальної
перевірки позивача; до прийняття податковим органом рішення на
підставі акту, складеного за результатами перевірки не тягне для
останнього будь - яких правових наслідків.
За апеляційною скаргою ЗАТ "XXX" Київський апеляційний
господарський суд переглянув ухвалу господарського суду
Чернігівської області від 19.09.2003 в апеляційному порядку і
постановою від 18.12.2003 залишив її без змін з тих же підстав.
ЗАТ "XXX" подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в
якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати, позовну заяву
передати на розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального та процесуального права.
На думку заявника, апеляційна інстанція дійшла помилкового
висновку про те, що оспорювана у справі постанова не є актом у
розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки є заходом примусового позбавлення
підприємства можливості користуватись вилученими документами,
носить обов'язковий для виконання характер, при її виконанні для
позивача настають певні юридичні наслідки.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін та перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування нори
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 62 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя відмовляє у прийнятті позовної
заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах
України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 цього ж кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у
спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у
законодавстві.
Як об'єкт позову в господарських судах акт державного чи іншого
органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний
письмовий документ, який породжує певні правові наслідки,
спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має
обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "XXX" звернулось до
господарського суду з позовом про визнання недійсною постанови ДПІ
у м. Н-ську про проведення вилучення документів.
Господарський суд відмовив у прийнятті вказаного позову з
посиланням на те, що оспорювана постанова не є актом в розумінні
статті 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте, оскільки, до позовної заяви дана постанова не додана з
огляду на відсутність у позивача її копії, судом не витребувана та
не оцінена на предмет її відповідності встановленим для актів
державних органів процесуальним вимогам, касаційна інстанція
визнає вищезазначений висновок господарського суду передчасним, у
зв'язку з чим оскаржувані у справі судові акти підлягають
скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального
права, а позовні матеріали повертаються до господарського суду
Чернігівської області для розгляду по суті.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу від 19.09.2003 p. господарського суду Чернігівської області
та постанову від 08.12.2003 p. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 02-03/955 господарського суду
Чернігівської області скасувати, позовні матеріали скерувати до
господарського суду Чернігівської області для розгляду по суті.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
Т. Гоголь