ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 6/293
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: М. Остапенка, В. Харченка,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "ХХХ"
на постанову від 03.12.2003
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 6/293
за позовом ЗАТ "YYY"
до ВАТ "XXX"
про стягнення 169695,11 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 17.11.2003)
відповідача Б.Б.Б. (дов. від 10.11.2003)
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 155370 грн. та
відповідно 9146,83 грн. інфляційних і 5158,28 грн. річних
обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору,
укладеного між сторонами 30.06.1999, за яким позивач у період з
15.07.1999 по 02.11.1999 поставив відповідачу товару на загальну
суму 155370,00 грн., що підтверджується накладними, а відповідач
зобов'язаний був оплатити товар протягом 60 днів з моменту
виставлення йому рахунків для оплати. Рахунки виставлені
27.02.2002, які залишені без оплати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.09.2003 (суддя О. Коваленко) позовні вимоги задоволені з
мотивів їх обґрунтованості.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної
давності відхилене судом, оскільки строк позовної давності
перервався відповідно до ст. 79 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, у зв'язку із
зверненням позивача до суду з позовом, у якому рішенням від
04.03.2002 відмовлено через ненадання позивачем доказів про
виставлення ним рахунків для оплати. Рахунки виставлені
27.02.2002, що стало підставою для нового позову, який є предметом
розгляду. А тому відсутні підстави і для припинення провадження у
справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 (колегія суддів: Л. Ясир, Л. Чимбар, А. Коршун) рішення
у справі залишене без зміни з тих же мотивів.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на те, що рішенням господарського суду від 04.03.2003 у справі №
11/69 вирішений спір, який є предметом цього позову, у зв'язку з
чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1
ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позов про стягнення оплати за поставлений у 1999 р. товар,
пред'явлений поза межами строків позовної давності, що є підставою
для відмови у позові відповідно до ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з
такого.
За позовом ЗАТ "YYY" до ВАТ "XXX" про стягнення 202384,96 грн., що
становить вартість товару з врахуванням індексу інфляції,
поставленого за накладними № 95 від 15.07.1999, № 130 від
01.09.1999, № 137 від 14.09.1999, № 159 від 02.11.1999 та річних,
рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.03.2002 у справі відмовлено. Предметом позову, що
розглядається, є стягнення вартості товару з урахуванням індексу
інфляції та річних, поставленого за накладними, вище зазначеними.
Отже, є рішення суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав. Провадження у справі підлягає припиненню.
Крім того, помилковим є висновок судів першої та апеляційної
інстанції про те, що початок перебігу строку позовної давності є
днем виставлення рахунків для оплати. За зобов'язаннями, строк
виконання яких визначений моментом вимоги, перебіг позовної
давності починається від дня, коли у кредитора виникає право
пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Право позивача
пред'явити відповідачу вимогу (рахунок), про оплату товару,
виникло у вересні 1999 року. Відповідач зобов'язаний був виконати
вимогу протягом 60 днів. Отже, позов заявлений поза межами строків
позовної давності. Однак, дана обставина не впливає на рішення про
припинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
Рішення від 16.09.2003 господарського суду Дніпропетровської
області, постанову від 03.12.2003 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 6/293 скасувати.
Провадження у справі № 6/293 припинити на підставі п.2 ч.1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стягнути з ЗАТ "YYY" м. Н-ськ на користь ВАТ "XXX" м. Р-ськ
1700,00 грн., що складають витрати на справляння державного мита
за апеляційною та касаційною скаргами.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати
відповідний наказ.
Головуючий Є. Борденюк
Судді: М. Остапенко
В. Харченко