ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 23/28-03-1163
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Приморському районі м. Одеси
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 21 травня 2003 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 23/28-03-1163 господарського суду
Одеської області
за позовом Акціонерного товариства закритого типу
"ПЗ"
до Державної податкової інспекції у
Приморському районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Приморському
районі м. Одеси від 29.01.2003 №
0006362301/2
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача,
від відповідача.
Акціонерним товариством закритого типу "ПЗ" у лютому 2003р.
заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомленнярішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від
29.01.2003 № 0006362301/2, (з урахуванням уточнень позовних вимог)
яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість на суму 237780 грн., з яких 189699 грн. складає
сума основного платежу з податку на додану вартість, за відчуження
приміщення, обладнання Товариства та 48081 грн. відповідних
фінансових санкцій з ПДВ. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю
порушень з боку позивача вимог податкового законодавства, за які
до нього застосовані санкції, з огляду на те, що операції з
продажу позивачем частини сукупних валових активів за договорами,
укладеними з ТОВ "А" та ПП "Г" не є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість відповідно до вимог підпункту 3.2.8
пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
тому законно продані без нарахування ПДВ.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 7 квітня 2003р.,
ухваленим суддею, відмовлено у задоволенні позовних вимог про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Приморському районі м. Одеси від 29.01.2003 № 0006362301/2 з
огляду на вимоги підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Рішення
суду мотивоване тим, що операції з продажу позивачем сукупних
валових активів ТОВ "А" та ПП "Г" за договорами купівлі-продажу
від 3.04.2001р. та 15.05.2002р. оподатковуються на загальних
підставах, оскільки покупці не набули прав і обов'язків - не стали
правонаступниками продавця, а саме ця умова є необхідною складовою
для поширення на операцію приписів підпункту 3.2.8 пункту 3.2
статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Одеський апеляційний господарський суд, постановою від 21 травня
2003р. перевірене рішення господарського суду Одеської області
скасував, позовні вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від
29.01.2003 № 0006362301/2 в частині нарахування 185748 грн. ПДВ
задовольнив. Постанова апеляційного господарського суду мотивована
приписами підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з огляду на те, що
договорами купівлі-продажу від 3.04.2001р. та 15.05.2002р.
правонаступництво не передбачено, а покупці стали власниками
частини сукупних валових активів позивача. За таких підстав,
апеляційний суд дійшов висновку, що операції з продажу позивачем
частини сукупних валових активів за названими договорами не є
об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси
вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду
від 21.05.2003 прийнята з порушенням матеріального права. Просить
Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів
справи у касаційному порядку, скасувати цю постанову, а рішення
господарського суду Одеської області від 7.04.2003 залишити без
змін. Податкова служба мотивує касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального
права, зокрема, підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яке виявилось, на
думку скаржника, у наявності підстав для донарахування позивачеві
податку на додану вартість. Заявник наголошує на тому, що
донарахування ПДВ на суму 185748 грн. було здійснене у зв'язку з
тим, що при продажі активів позивача, підприємці-покупці не стали
правонаступниками підприємства, що продало ці активи. ДПІ
обґрунтовує свої доводи приписами підпункту 3.2.8 пункту 3.2
статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якими визначено, що під продажем сукупних валових
активів слід розуміти продаж підприємства як окремого об'єкта
підприємництва або включення валових активів підприємства чи його
частини до складу активів іншого підприємства. При цьому
підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є
правонаступником) підприємства, що продає такі активи. Окрім того,
ДПІ зауважує на приписах частини 3 підпункту 3.2.8 пункту 3.2
статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якими визначено, що під цілісним майновим
комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує
ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і
регулярній основі і термін використання яких перевищує дванадцять
календарних місяців.
Акціонерним товариством закритого типу "ПЗ" надісланий відзив на
касаційну скаргу у якому товариство просить залишити без зміни
постанову апеляційної інстанції з тих же підстав, якими
вмотивована ця постанова.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представників позивача та відповідача, які підтримали свої доводи,
заслухавши доповідь судді Вищий господарський суд України
задовольняє касаційну скаргу з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Центральному /нині
Приморському / районі від 9.12.2002 № 0006362301/0, та прийнятим
за підсумками апеляційного оскарження податковим рішенням -
повідомленням від 29.01.03 № 0006362301/2 позивачеві визначено
податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 237780
грн., з яких 185748 грн. складає сума основного платежу з податку
на додану вартість, та 48081грн. - сума штрафних санкцій.
Оспорювані повідомлення-рішення / оскаржені в сумі донарахування
основного платежу/ прийняті на підставі акта перевірки від
29.11.2002р. № 382-23-01/4774, у якому відбито порушення позивачем
вимог підпункту 3.2.8 підпункту 3.2. статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внаслідок реалізації
виробничих комплексів без нарахування ПДВ. Факт реалізації
виробничих комплексів без нарахування ПДВ товариству "А" та ПП "Г"
встановлені судами першої і апеляційної інстанції і
підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до підпункту 3.2.8 підпункту 3.2. статті 3 вказаного
Закону не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі
основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для
формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані
нею корпоративні права, продажу за компенсацію сукупних валових
активів платника податків іншому платнику податків. Під продажем
сукупних валових активів розуміється продаж підприємства, як
окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів
підприємства чи його частини до складу активів іншого
підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і
обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі
активи. Апеляційним судом помилково витлумачений наведений припис
як такий, що не містить обов'язкової умови правонаступництва для
виключення операції продажу активів з об'єктів оподаткування. Таке
тлумачення надане без ретельного аналізу наведених приписів Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Зокрема
згідно приписів статті 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування
податком на додану вартість є операції платника податку продажу
товарів на митній території України, в тому числі операції з
передачі права власності на об'єкти застави позичальнику
(кредитору) для погашення кредиторської заборгованості
заставодавця. Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
під продажем товарів зазначаються
будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу,
а відтак це і продаж активів, і сукупних валових активів і окремих
об'єктів підприємництва. Окрім того, згідно преамбули Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
цей Закон
визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та
ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій, особливості оподаткування операцій,
порядку обліку, звітування та внесення податку до бюджету, що
свідчить про помилковість твердження, яким мотивована постанова
апеляційного суду, щодо наявності в статті 3 визначальних засад
цивільного універсального правонаступництва.
Під час здійснення перевірки та розгляду спору у судових
інстанціях позивачем не надані документи, які б свідчили про
перехід прав і обов'язків (правонаступництво) позивача до покупців
активів ТОВ "А" і ПП "Г", тому місцевим судом прийняте правильне
рішення про відмову у позові, оскільки операції з продажу АТЗТ "ПЗ
" його сукупних валових активів згаданим покупцям оподатковується
на загальних підставах. За таких обставин справи постанова
апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого
господарського суду залишається без змін.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 6
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий Господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Одеської області від 7 квітня 2003 р.
у цій справі залишити без змін.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 травня
2003р. у справі № 23/28-03-1163 скасувати.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському
районі міста Одеси задовольнити.