ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 16/219
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.
суддів : Бур'янової С.С., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 26 грудня 2003 р.
у справі № 16/219
за позовом ВАТ "YYY" в особі відокремленого підрозділу-
H-cького РЕМ
до відкритого акціонерного товариства "XXX"
про стягнення 891,92 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача не з'явився
відповідача А.А.А.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом, в
якому просив стягнути з відповідача відповідно до вимог ст. 26
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
891,92 грн.
несплаченої ним частини оплати в п'ятикратному розмірі вартості
різниці фактично спожитої і договірної величини електричної
енергії.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
14.10.2003 р. (суддя Калашник В.О.) позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26.12.2003 р. (головуючий - Зданкевич З.І., судді Дубник О.П.,
Бобеляк О.М.) на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.
Стягнуто з ВАТ "XXX" на користь ВАТ "YYY" 891,92 грн.
заборгованості та судові витрати.
В касаційній скарзі ВАТ "XXX", посилаючись на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права,
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду
скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову
відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідно
до укладеного 15.03.2000 р. між сторонами договору № 4-123 та
угоди від 15.01.2001 р. про внесення змін та доповнень до договору
(а.с.5-9) споживач, тобто ВАТ "XXX", зобов'язувався проводити
оплату вартості використаної електроенергії в 5-денний строк після
виставлення рахунку.
За рахунком № 337 від 20.11.2002 р. відповідач повинен був
сплатити до 25.11.2002 р. 267, 58 грн. за спожиту у листопаді 2002
р. електроенергію в кількості 1007 кВт/год, проте в порушення умов
договору він здійснив оплату лише 02.12.2002 р (а.с.15).
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог
нормативно-правових документів та договору про постачання енергії.
У даному випадку відповідним нормативно-правовим документом є
Порядок постачання електроенергії споживачам ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
(далі
- Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.02 р. № 745.
Відповідно до п.11 Порядку ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
за підсумками місяця
гранична величина споживання електроенергії для споживачів
коригується до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини її
споживання. В зв'язку з неоплатою відповідачем використаної
електроенергії у встановлений договором строк, позивач провів
коригування граничної величини споживання відповідачем
електроенергії у листопаді 2002 р. до нульового рівня, про що
повідомив відповідача відповідно до п.2.2 договору шляхом
зазначення в рахунку від 29.11.2002 р. № 7 на додаткове
нарахування, договірної величини у розмірі "0" (а.с.13).
П.13 Порядку ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
передбачено, що споживачі у разі у
разі перевищення встановлених як договірні граничних величин
споживання електроенергії та потужності несуть відповідальність,
зокрема, згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, тобто у вигляді сплати енергопостачальникові
п'ятикратної вартості різниці спожитої і договірної величини, на
підставі чого позивач пред'явив вимоги про додаткову оплату 891,92
грн. (чотирикратна вартість різниці спожитої і договірної
величини), враховуючи, що разову вартість спожитої електроенергії
відповідач оплатив 02.12.2002 р. в сумі 267,58 грн.
Відповідно до п.7.1. договору, укладеного між сторонами, споживач
зобов'язується своєчасно здійснювати платежі за даним договором, в
тому числі в порядку відповідальності за перевищення доведених
граничних величин.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до правильного
висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду умовам
укладеного між сторонами договору та неправильне застосування
законодавства, що регулює спірні правовідносини є безпідставними.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції при розгляді даної
справи правильно застосовані норми матеріального і процесуального
права, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 , 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 26 грудня 2003 р. у справі за № 16/219 -
без змін.
Головуючий Л.В. Стратієнко
Судді С.С. Бур'янова
Л.В. Продаєвич