ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 3/110
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Харченка В.М., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Фермерського господарства Ступнік С.В.
“Аграрна фірма “Обереги”
Дочірнього підприємства не з’явився
“Гребінківський елеватор”
ДАК “Хліб України”
розглянувши касаційну Фермерського господарства “Аграрна
скаргу фірма “Обереги”
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від
11.11.2003р.
у справі № 3/110
господарського суду Полтавської області
за позовом Фермерського господарства “Аграрна
фірма “Обереги”
до Дочірнього підприємства
“Гребінківський елеватор” ДАК “Хліб
України”
про стягнення 27 784, 00 грн.
та зустрічним позовом Дочірнього підприємства
“Гребінківський елеватор” ДАК “Хліб
України”
до Фермерського господарства “Аграрна
фірма “Обереги”
про стягнення 5 076, 56 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя
Іваницький О.Т.) від 10.06.2003р. в задоволенні первісного
позову відмовлено та задоволено зустрічний позов – стягнуто з
Фермерського господарства “Аграрна фірма “Обереги” на користь ДП
“Гребінківський елеватор” 5 076, 56 грн. витрат за надані
послуги.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді
Демченко В.О., Барбашова С.В., Бур’янова С.С.) від 11.11.2003р.
рішення місцевого суду змінено. В задоволенні зустрічного позову
відмовлено в іншій частині рішення залишено без змін.
Фермерське господарство “Аграрна фірма “Обереги”, не
погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, подало
касаційну скаргу в якій просить їх скасувати і прийняти нове
рішення, яким стягнути з ДП “Гребінківський елеватор” ДАК “Хліб
України” на його користь 31 179, 84 грн..
На думку скаржника, рішення місцевого та постанова апеляційного
господарських судів прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника
фермерського господарства, Вищий господарський суду України
В С Т А Н О В И В:
Фермерським господарством “Аграрна фірма “Обереги” заявлено
позов до Дочірнього підприємства “Гребінківський елеватор” ДАК
“Хліб України” про стягнення 27 784, 00 грн.
За твердженням позивача, він передав Дочірньому підприємству
“Гребінківський елеватор” на зберігання насіння сої в кількості
37 023 кг., яка в результаті неналежного зберігання втратила
свої властивості і не може бути використана за своїм
призначенням. На цій підставі Фермерське господарство “Аграрна
фірма “Обереги”, керуючись ст. 419 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
відмовилась від переданого на зберігання майна та вимагає
відшкодування його вартості, що за його підрахунком складає 27
784, 00 грн.
Дочірнє підприємство “Гребінківський елеватор” ДАК “Хліб
України” заявило зустрічний позов про стягнення з Фермерського
господарства “Аграрна фірма “Обереги” 5 076, 56 грн. вартості
наданих послуг по прийманню, зберіганню, сушці і очистці
переданої на зберігання сої.
Приймаючи рішення у справі місцевий та апеляційний господарські
суди встановили, що Фермерське господарство “Аграрна фірма
“Обереги” передало Дочірньому підприємству “Гребінківський
елеватор” ДАК “Хліб України” насіння сої в кількості 37 023 кг.
Після приведення переданої продукції до відповідної кондиції,
встановленої діючими стандартами, відповідач прийняв її в
кількості 24 160 кг.. Письмової угоди на зберігання переданого
насіння сторонами укладено не було, приймання продукції
здійснено на підставі приймальних накладних № 2563 від
22.11.02р., № 2564 від 23.11.02р., № 2565 від 25.11.02р.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий та
апеляційний господарські суди зазначають, що у відповідності до
ст. 419 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, на підставі якої було заявлено
позов, особа, яка здала майно на зберігання має право
відмовитись від свого майна, а охоронець несе відповідальність
за його пошкодження лише при наявності вини з боку охоронця.
Оскільки позивачем не подано доказів, які б підтверджували його
відмову від переданого на зберігання насіння та не доведено
факту його пошкодження з вини відповідача то відповідно відсутні
підстави для задоволення позову.
Разом з тим, вказаний висновок не повністю відповідає обставинам
справи.
Як вбачається з матеріалів справи та судових рішень, передане на
зберігання насіння сої (хоча, як стверджує відповідач, і з
перевищенням встановлених показників вологості, олійних та
сміттяних домішок) було все-таки прийняте відповідачем на
зберігання, відповідної угоди чи інших двосторонніх документів,
які б підтверджували низьку якість насіння чи неможливість
забезпечити його належну схоронність сторонами не укладено.
Стосовно твердження про те, що якість насіння в процесі його
зберігання суттєво змінилась, то в матеріалах справи відсутні
належні докази того, що насіння сої неможливо використати за
своїм призначенням, тобто його непридатний стан.
Слід також зауважити, що у відповідності до ст. 24 Закону
України “Про зерно та ринок зерна в Україні” ( 37-15 ) (37-15)
, кожна із
сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні
зерна має право вимагати перевірки його якості.
Тобто елеватор, підозрюючи неналежну якість насіння при
прийнятті його на зберігання, мав право належним чином
впевнитись в його якості.
Вказаним обставинам місцевим та апеляційним господарськими
судами не дано належної оцінки, не повно досліджено обставини,
що мають значення для вирішення справи.
З огляду на зазначене та приймаючи до уваги те, що касаційна
інстанція в силу ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позбавлена
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази – постанова
Харківського апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду Полтавської області підлягає скасуванню, а
справа передачі на новий судовий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства “Аграрна фірма
“Обереги” задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.11.2003р. та рішення господарського суду Полтавської області
від 10.06.2003р. у справі № 3/110 скасувати, а справу передати
до господарського суду Полтавської області на новий розгляд в
іншому складі суддів.