ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 5193-5/161
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Управління комунального майна та
судовому засіданні приватизації Сумської міської ради
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 18.08.2003 р.
у справі господарського суду Сумської області
за позовом Управління комунального майна та
приватизації Сумської міської ради
до ТОВ “Ремпобуттехніка”
про дострокове розірвання договору оренди та примусове
виселення з приміщення
за участю представників сторін:
- позивача: Рибницький Г.В. – дов. від 17.01.2004,
- відповідача: Батура О.І. – дов. від 12.09.2003 р. № 1/154-к,
- представник колективу комплексу “Битовик” – Листопадна Н.К.,
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено
перерву до 10.03.2004р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.06.2003 р.
у справі № 5193-5/161 задоволено позов Управління комунального
майна та приватизації Сумської міської ради про розірвання
договору оренди № ФДМ-003 від 15.05.1997 р. в редакції від
27.03.2000 р., укладеного між позивачем та ТОВ
“Ремпобуттехніка”.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено істотні
умови договору, що відповідно до ст. 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є
підставою для його дострокового розірвання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18.08.2003 р. у даній справі рішення господарського суду
Сумської області від 05.06.2003 р. скасовано, в задоволенні
позовних вимог відмовлено. При цьому суд зазначив, що наданими
доказами невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань
не підтверджується, а інших законних підстав для дострокового
розірвання договору оренди позивачем не наведено.
Управління комунального майна Сумської міської ради звернулося
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить постанову Харківського апеляційного господарського
суду скасувати, а рішення господарського суду Сумської області
залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог заявник
посилається на неправильне застосування норм матеріального та
процесуального права судом апеляційної інстанції.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському
суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо
наймач:
1) користується майном не відповідно до договору або призначення
майна;
2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;
3) не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку
платежу, а за договором побутового прокату - протягом одного
місяця, якщо більш короткі строки не установлені типовим
договором;
4) не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за
законом або за договором капітальний ремонт лежить на обов'язку
наймача.
Як встановлено судами, між ТОВ “Ремпобуттехніка” та Управлінням
комунального майна та приватизації Сумської міської ради
15.05.1997 р. було укладено договір № ФМД-003, в редакції від
27.03.2000 р., згідно з яким перший отримав від останнього в
строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані
за адресою: с. Суми, вул. Набережна річки Стрілки. 8, загальною
площею 1057,5 кв.м. , в т.ч. підвальні приміщення – 342,4 кв.м.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Судові рішення попередніх інстанцій цим вимогам не відповідають.
Суд першої інстанції, прийнявши рішення про дострокове
розірвання договору, зазначив, що надані позивачем доказами
підтверджуються факт неналежного виконання відповідачем умов
договору оренди та допущення порушення умов вищезначеного
договору. При цьому, в порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суд не з’ясував обставини справи, не перевірив
доводи сторін і не дослідив докази у справі.
Харківський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення
господарського суду Сумської області, не перевірив повно доводи
сторін у справі, зокрема, чи мав повноваження відділ
комунального майна міськвиконкому надавати дозвіл на передачу в
субаренду частини приміщень.
Питання розташування камери схову погоджено з міським органом
СЄС і управлінням пожежної охорони, у той же час суд не
з`ясував, чи погоджено це з органами архітектури і будівництва
міськвиконкому і чи проведено переобладнання цих приміщень для
камери схову за погодженням з останніми, чи виготовлялася для
цього проектна документація і переобладнання зроблено згідно до
неї.
Судом не перевірені доводи позивача щодо погодження розміщення
реклами та не перевірено доводи про проведення поточного ремонту
належним чином, для чого потрібно було отримати висновок
архітектурно-будівельних служб міськвиконкому.
Суд посилався при цьому на ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
недоведеності позивачем обставин справи, у той же час не виконав
вимоги ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про витребування
необхідних доказів за своєю ініціативою.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про
неповне з’ясування судами першої та апеляційної інстанції
фактичних обставин справи, що мають значення для правильного
вирішення спору, а отже й про порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні або постанови господарського суду.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення
обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає
передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового судового розгляду справи господарському суду
першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі
передбачені законом засоби для всебічного, повного і
об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків
сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
18.08.2003р. і рішення господарського суду Сумської області від
05.06.2003р. у справі № 5193-5/161 скасувати і передати справу
на новий розгляд до господарського суду Сумської області.