ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 10.03.2004                                       Справа N 40/239
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну   скаргу  акціонерного  товариства  холдингова
компанія "ХХХ", м. Н-ськ (далі - АТХК "ХХХ")
 
на ухвалу  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.12.2003
 
зі справи № 40/239
 
за позовом АТХК "ХХХ"
 
до Головного  Н-ського  міського управління у справах захисту прав
споживачів  Державного  комітету  стандартизації,  метрології   та
сертифікації  України,  м.  Н-ськ  (далі  -  управління  у справах
захисту прав споживачів)
 
про визнання недійсною постанови про накладення стягнення.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
АТХК "ХХХ": А.А.А.,
управління у справах захисту прав споживачів: не з'явився.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  міста  Києва  від 02.10.2003 (суддя
Хрипун О.О.) у задоволенні позову відмовлено.
 
АТХК "ХХХ" звернулася з апеляційною скаргою на згадане рішення.
 
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2003
(суддя Рєпіна Л.О.  - головуючий,  судді Дикунська С.Я.,  Сотніков
С.В.) апеляційну скаргу АТХК "ХХХ" на рішення господарського  суду
міста  Києва  від  02.10.2003  повернуто  скаржникові  з  мотивів,
передбачених  пунктами  1   і   2   частини   першої   статті   97
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі -
ГПК України).
 
Повторно подану апеляційну скаргу АТХК "ХХХ"  на  назване  рішення
місцевого   господарського   суду  повернуто  скаржникові  ухвалою
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2003  (суддя
Капацин Н.В. - головуючий, судді Дикунська С.Я., Ковтонюк Л.В.) на
підставі статті 93 та  пункту  4  частини  першої  статті  97  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
АТХК "ХХХ"  звернулася  до  Вищого  господарського  суду України з
касаційною  скаргою,  в  якій  просить  ухвалу  суду   апеляційної
інстанції від 22.12.2003 скасувати,  справу передати до Київського
апеляційного  господарського  суду  для  розгляду  в  апеляційному
порядку.
 
Касаційну скаргу   мотивовано   тим,   що  апеляційною  інстанцією
зроблено  неправильний  висновок   про   недотримання   скаржником
десятиденного  терміну  у  повторному  поданні апеляційної скарги,
оскільки частина четверта статті 97 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не
визначає  терміну  повторного  подання  апеляційної  скарги  після
усунення обставин зазначених у пунктах 1,2,3 частини  першої  цієї
статті  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а  первісну  апеляційну  скаргу  подано із
дотриманням десятиденного строку.
 
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
Сторони відповідно  до  статті  111-4  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
 
Перевіривши на    підставі   встановлених   судовими   інстанціями
фактичних обставин  справи  правильність  застосування  ними  норм
матеріального  і  процесуального  права,  Вищий  господарський суд
України дійшов висновку  про  наявність  підстав  для  задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
 
При первісному  зверненні  АТХК  "ХХХ"  до  апеляційної  інстанції
апеляційну скаргу було повернуто ухвалою  Київського  апеляційного
господарського  суду від 21.11.2003 у зв'язку з тим,  що заявником
скарги не додано до матеріалів справи доручення,  яке засвідчувало
б  наявність  у  представника  названої  компанії повноважень щодо
подання скарги,  та  з  відсутністю  належних  доказів  надіслання
апеляційної   скарги   сторонам   у   справі,   тобто  з  підстав,
передбачених  пунктами  1,  2 частини першої статті 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Усунувши  зазначені  судом  недоліки, заявник повторно звернувся з
апеляційною скаргою  від  04.12.2003,  яку   ухвалою   апеляційної
інстанції  від  22.12.2003 було також повернуто з мотивів пропуску
строку  подання  апеляційної  скарги  без   поважних   причин   та
відсутності  клопотання  про  його  поновлення,  тобто  з підстав,
передбачених статтею 93 та пунктом 4 частини першої статті 97  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Разом з  тим,  виносячи ухвалу про повторне повернення апеляційної
скарги,  суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки
тій  обставині,  що  повернення  вперше поданої апеляційної скарги
здійснено цим судом безпідставно, з порушенням пунктів 1,2 частини
першої  статті 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Як вбачається з ухвали
апеляційного  господарського  суду  від  21.11.2003,  АТХК   "ХХХ"
додавало   до   апеляційної  скарги  докази  надіслання  її  копії
відповідачу,  а  саме  видані  підприємством   поштового   зв'язку
фінансові чеки про відправлення рекомендованих листів.  Відповідно
до визначення поняття  доказів,  що  міститься  у  статті  32  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  такі чеки є належним доказом. У разі сумніву
в їх достовірності чи дійшовши висновку  про  недостатність  таких
доказів,  суд вправі був витребувати додаткові докази,  але не мав
законних підстав для повернення  апеляційної  скарги.  Крім  того,
пункт  1  частини  першої  статті  97  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не
вимагає   додання   до   апеляційної   скарги   документа,    яким
підтверджувалися  б  повноваження  представника  сторони  подавати
апеляційну скаргу.  Відповідно до приписів цієї статті  апеляційна
скарга має бути підписана особою,  яка має відповідні повноваження
на її підписання.  Разом з тим,  у матеріалах справи (а.с. 34, том
1)  міститься  довіреність від 11.12.2002,  яка надає повноваження
А.А.А.,  якою  і  було  підписано  первісну   апеляційну   скаргу,
оскаржувати рішення та ухвали суду.
 
За таких  обставин  зазначення  в  оскаржуваній ухвалі про пропуск
строку на апеляційне оскарження рішення  без  поважних  причин  та
необхідність    подання   клопотання   про   його   поновлення   є
безпідставним. З огляду на зазначене оскаржувану ухвалу Київського
апеляційного  господарського  суду України слід скасувати як таку,
що винесена з  порушенням  норм  процесуального  права,  а  справу
передати на розгляд до цього суду.
 
Керуючись статтями  111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну скаргу акціонерного  товариства  холдингова  компанія
"ХХХ" задовольнити.
 
2. Ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
22.12.2003 зі справи № 40/239 скасувати.
 
3. Справу передати до Київського апеляційного господарського  суду
для здійснення апеляційного провадження.