ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 20/263-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритому відкритого акціонерного товариства
засіданні матеріали “Власівське хлібоприймальне
касаційної скарги підприємство”, с. Палатки, Харківської
обл. (далі – ВАТ “Власівське
хлібоприймальне підприємство”)
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 09.12.2003
у справі господарського суду Харківської
області № 20/263-03
за позовом ВАТ “Власівське хлібоприймальне
підприємство”
до спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец’юст” в особі
Харківської філії (далі – СДП
“Укрспец’юст” особі Харківської
філії), підприємства “Адора”, м. Київ,
Нововодолазького малого комунального
підприємства технічної інвентаризації,
смт. Нова Водолага, Харківської обл.
про визнання недійсними торги, свідоцтво про власність
підприємства “Адора” на майно цілісного майнового комплексу
хлібоприймального пункту та скасування реєстрації права
власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника Чекштуріна Т.М., Яніцький В.П.
відповідача Пащенко В.І.
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить визнати недійсними публічні
торги з реалізації нерухомого майна – цілісного майнового
комплексу хлібоприймального пункту (будівлі, споруди, комунальні
мережі та обладнання), що розташовані за адресою: Харківська
область, смт.Нова Водолага, вул. Привокзальна,3 та свідоцтво про
право власності підприємництва “Адора” на це майно. Також
просить зобов’язати Нововодолазьке мале комунальне підприємство
технічної інвентаризації скасувати реєстрацію про право
власності відповідно до зазначеного свідоцтва.
Позивач посилається на те, що відчуження відповідачем було
проведено неправомірно, оскільки ухвалою господарського суду
Харківської області від 27.03.2003 по справі № Б-19/48-03 (про
банкрутство позивача) якою був введений мораторій на задоволення
вимог кредиторів боржника, заборона на стягнення на підставі
виконавчих та інших документів.
Господарський суд Харківської області рішенням від 25.06.2003
позовні вимоги задовольнив частково.
Визнано публічні торги з реалізації нерухомого майна цілісного
майнового комплексу хлібоприймального пункту (будівлі, споруди,
комунальні мережі та обладнання), що розташовані за адресою:
Харківська область, смт.Нова Водолага, вул.Привокзальна,3
недійсними.
Місцевий господарський суд виходив з того, що ухвалою
господарського суду Харківської області від 27.03.2003 було
порушено провадження у справі про банкрутство позивача та
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ст. 12 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, а тому відповідач не мав права
здійснювати реалізацію майнового комплексу.
В решті частині провадження у справі припинено на підставі п. 1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
тому, що спір в цій частині не
підлягає розгляду в господарських судах.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від
9.12.2003 рішення господарського суду Харківської області від
25.06.2003 змінив і в задоволенні позовних вимог про визнання
торгів недійсними відмовив.
В іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови
апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм
матеріального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова
апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм
матеріального права. Зокрема судом апеляційної інстанції не дано
належної правової оцінки тому факту, що на момент проведення
торгів вже було порушено справу про банкрутство стосовно
боржника, відповідно до чого на момент проведення торгів діяв
мораторўй на задоволення вимог кредиторів введення якого тягне
за собою наслідки передбачені ст. ст. 1, 12 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 34 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
Так, відповідно до п. 8 статті 34 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
виконавче провадження підлягає
обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом
провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно
до закону на вимогу стягуюча поширюється дія мораторію,
введеного господарським судом, крім випадків знаходження
виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника
сум (у тому числі одержаних від реалізації майна).
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
закріплено, що
мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання
боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), застосованих до прийняття рішення про введення
мораторію;
У відповідності з п. 4 ст. 12 мораторій на задоволення вимог
кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі
про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського
суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та
інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до
законодавства.
Судами не досліджено питання щодо виконання вимог п. 3.11
Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з
реалізації арештованого нерухомого майна ( z0745-99 ) (z0745-99)
,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99
№ 68/5.
Також не з’ясовано чи було направлено відповідачам ухвалу
господарського суду про порушення провадження про банкрутство
ВАТ “Власівське хлібоприймальне підприємство”.
Отже при ухваленні судових рішень у даній справі суди
неправильно застосували норми матеріального та процесуального
права, а тому вони підлягають скасуванню.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,
об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті та ухвалити законне і
обгрунтоване рішення.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.12.2003 та рішення господарського суду Харківської області
від 25.06.2003 у справі № 20/263-03 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду Харківської області.