ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 14/10-03-166
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "ВК" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 20 травня 2003 року у справі
№ 14/10-03-166 за позовом закритого акціонерного товариства "ВК"
до дочірнього підприємства "Ж" відкритого акціонерного товариства
"ПГБ" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2003 року закрите акціонерне товариство "ВК" звернулось до
господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього
підприємства "Ж" відкритого акціонерного товариства "ПГБ" про
стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 72947,03 грн.,
пені за несвоєчасність розрахунків, інфляційних збитків та 3 %
річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем
зобов'язань за договором № 118/1 від 9 липня 1999 року щодо оплати
послуг по водопостачанню та водовідведенню.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд вважати підставою для
розрахунків договір № 107/1 від 15 грудня 1999 року та стягнути з
відповідача борг на загальну суму 54592,21 грн., в тому числі
основний борг в сумі 45834,40 грн., пеню за 180 днів в розмірі
3538,67 грн., інфляційні збитки за січень 2001 року - грудень 2002
року в сумі 2529,36 грн. та 3 % річних за січень 2001 року -
грудень 2002 року в сумі 2750,06 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 4 квітня 2003
року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь
позивача 44957,03 грн. та судові витрати. В решті позову
відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20
травня 2003 року рішення місцевого суду змінено. Стягнуто з
відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі
45834,40 грн. та судові витрати. В іншій частині рішення залишено
без змін. Надано відповідачу відстрочку терміном на дванадцять
місяців в часині стягнення основної суми боргу.
В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "ВК" просить
змінити рішення місцевого господарського суду та постанову
апеляційної інстанції, стягнувши на користь позивача суму інфляції
в розмірі 2529,36 грн., пеню в сумі 3538,67 грн., 3 % річних в
розмірі 2750,06 грн. та скасувати постанову суду другої інстанції
в частині надання відповідачу відстрочки виконання рішення
терміном на один рік, посилаючись на порушення судами попередніх
інстанцій норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами
попередніх інстанцій, 15 грудня 1999 року сторони уклали договір
№ 107/1, відповідно до якого позивач зобов'язувався надавати
відповідачу послуги щодо подачі питної води і прийому стічних вод,
а останній зобов'язувався своєчасно оплачувати вказані послуги.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основної
заборгованості, місцевий суд виходив з наявності боргу за період з
січня по жовтень 2000 року в сумі 45834,40 грн.
Місцевий суд зазначив, що сума основного боргу підлягає зменшенню
на 877,37 грн., що складає суму пільг, наданих мешканцям житлових
будинків по оплаті послуг водокористування у 2000 році.
Відмовляючи в стягненні суми пені, інфляційних збитків та 3 %
річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до
Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян
України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні
послуги" ( 486/96-ВР ) (486/96-ВР)
пеня та штрафні санкції за несвоєчасність
розрахунків за комунальні послуги населенням не сплачуються.
При розгляді апеляційних скарг позивача та відповідача,
апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність зміни
рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що надання пільг
окремим категоріям громадян за рахунок держави не може бути
підставою для звільнення відповідача від сплати за користування
послугами, а тому підставно стягнув з відповідача наявну суму
боргу - 45834,40 грн.
Проте, приймаючи постанову у справі, судом, в порушення ст. 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
фактично не розглянуто в апеляційному порядку рішення місцевого
суду щодо відмови у позові про стягнення з відповідача пені,
інфляційних збитків та 3 % річних.
За таких обставин постанову апеляційного господарського суду в
даній частині позовних вимог не можна визнати законною та
обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Не може бути залишене в силі і рішення місцевого суду в цій
частині, оскільки його висновок ґрунтується на вимогах
матеріального права, що забороняє нарахування та стягнення пені з
громадян за несвоєчасне внесення квартирної плати та за
житлово-комунальні послуги.
При цьому, судом належним чином не з'ясовано характер спірних
правовідносин та не визначено норми матеріального права, які їх
регулюють.
При новому розгляді суду слід урахувати наведене, з'ясувати
фактичні обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін і в
залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та
обґрунтоване рішення.
Доводи касаційної скарги про неправомірне застосування судом
другоє інстанції відстрочки виконання судового рішення не
ґрунтуються на вимогах норм процесуального права, а тому не можуть
братись судом до уваги.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "ВК"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 4 квітня 2003
року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20 травня 2003 року у справі № 14/10-03-166 щодо вимог про
стягнення пені, інфляційних сум та 3 % річних скасувати і справу в
даній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20 травня 2003 року у справі № 14/10-03-166 залишити без змін.