ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2004 Справа N 3/63"НА"
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 01.03.2004 р.
Б.Б.Б. - дов від 01.03.2004 р.
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову від 25.11.2003 р. Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 3/63 "НА" господарського суду Житомирської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX"
до Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Житомирської ОДПІ № 26-2/03120733/19 від 18.04.2003 р.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "XXX" до господарського суду Житомирської області був
заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення Житомирської ОДПІ № 26-2/03120733/19 від 18.04.2003р. щодо
визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану
вартість у розмірі 9837 грн. та штрафної санкції 4919 грн.,
прийнятого на підставі акта від 18.04.2003р. № 5/26-2/14 про
результати документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства ВАТ "XXX" за період 01.10.2000р. по 01.01.2003р.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що при переході на спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою 10 відсотків
ВАТ "XXX" у податковій декларації з податку на додану вартість не
було зменшено суму податкового кредиту на суму податку на додану
вартість, сплаченого при придбанні товарів, неамортизованих
основних фондів та інших активів у розмірі, що відповідає частці
таких недовикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх
звітних періодах, та не було надано розрахунок коригування сум
податку на додану вартість, чим занижено суму податкових
зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2000 р. на
9837 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.06.2003р.
(суддя Філіпова Т.Л.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі
шляхом визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Житомирської ОДПІ 26-2/03120733/19 від 18.04.2003р.
Рішення суду мотивоване відсутністю у податковому законодавстві
обов'язку підприємств проводити будь - яке зменшення або
коригування сум податкового кредиту по товарних залишках при
знятті платника податків з обліку платників ПДВ, в тому числі при
переході на спрощену систему оподаткування за ставкою 10
відсотків.
За апеляційною скаргою Житомирський апеляційний господарський суд
(судді Веденяпін О.А. - головуючий, Голубєва Г.К., Майор Г.І.),
переглянувши рішення господарського суду Житомирської області в
апеляційному порядку, постановою від 25.11.2003р. залишив його без
змін з тих же підстав.
Житомирська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.11.2003р., в якій просить рішення та
постанову у справі скасувати, в позові відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального права, зокрема, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зі
змісту якого, на думку ДПІ, випливає обов'язковість зменшення суми
податкового кредиту по товарних залишках на суму ПДВ, сплаченого
при їх придбанні, в разі переходу на спрощену систему
оподаткування зі сплатою єдиного податку в розмірі 10 відсотків.
ВАТ "XXX" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить
судові рішення у даній справі залишити без змін з підстав, якими
вони мотивовані.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у
судовому засідання представників позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
суб'єкт підприємницької діяльності -
юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок
єдиного податку:
- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати
податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення
податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Касаційна інстанція зазначає, що правовідносини стосовно
особливостей справляння податку на додану вартість врегульовано
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Зокрема, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено віднесення платниками сум податків,
сплачених (нарахованих) у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових
витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації до податкового кредиту.
Тобто, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має
право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.3 зазначеного закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у
разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані,
частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково
ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого
(нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка
відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в
оподатковуваних операціях звітного періоду.
Таким чином, обов'язки та права, передбачені Законом України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
розповсюджуються
виключно на платників податку на додану вартість.
Процедура зняття з обліку платника єдиного податку як платника
податку на додану вартість регламентується Положенням про Реєстр
платників податку на додану вартість ( z0327-01 ) (z0327-01)
, затвердженим
наказом ДПА України від 20.03.2001 № 117. При цьому зазначені
суб'єкти зобов'язані: здати до податкового органу за місцем
реєстрації оригінал свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ і всі
завірені податковим органом копії цього свідоцтва; подати до
податкового органу податкову декларацію з ПДВ, до якої повинні
бути включені всі операції за останній звітний період щодо яких
виникали податкові зобов'язання; внести до бюджету суми ПДВ, що
підлягають сплаті згідно із зазначеною декларацією, і погасити
заборгованість перед бюджетом за попередній звітний період.
З моменту анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, такі
особи втрачають право на: нарахування податку при здійсненні
продажу товарів; виписування податкових накладних; отримання
податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів з
урахуванням ПДВ; отримання бюджетного (експортного) відшкодування.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає помилковим
висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що платники
ПДВ, в обліку яких на день виключення з реєстрації значаться
товарні залишки, неамортизовані основні фонди чи інші активи, щодо
яких суми ПДВ було включено до податкового кредиту в попередніх чи
поточному податкових періодах, не зобов'язані зменшувати суму
податкового кредитку на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх
придбанні, у розмірі, що відповідає частці таких невикористаних в
оподатковуваних операціях товарних залишків шляхом відображення у
податковій декларації з ПДВ (з поданням розрахунку коригування).
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції викладені в
акті перевірки обставини стосовно розміру проведеного ДПІ
корегування як підстави прийняття оспорюваного рішення досліджені
не були та правова оцінка вказаним обставинам не надавалась, у
зв'язку з чим в ході судового провадження не були встановлені
правильність визначення перевіряючими податку на додану вартість
та фінансових санкцій по ньому.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи,
невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права призвели до неправильного вирішення спору, що дає підстави
для скасування всіх ухвалених у справі судових рішень та передачі
справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Житомирської області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Житомирської області від 19.06.2003 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 р. у справі № 3/63 "НА" господарського суду
Житомирської області скасувати, справу направити на новий розгляд
до господарського суду Житомирської області. Касаційну скаргу
Житомирської ОДПІ задовольнити частково.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь